Шполянська Районна
Державна Адміністрація
Шполянський район, Черкаська область

До 1030-річчя хрещення Київської Русі

Переглядів: 56

   28 липня ми відзначатимемо День хрещення Київської Русі – України. Це державне свято було засновано в 2008 році і відзначається в контексті національних інтересів України. Дата для цього дня була обрана невипадково: 28 липня християнський світ вшановує пам`ять рівноапостольного великого князя Володимира, завдяки якому Київська Русь у 988 році отримала хрещення, а язичництво підлягало викорінення.

 

   Так, повернувшись з Візантії, Володимир хрестив своїх синів, двір і бояр. Язичницькі ідоли більше не служили культом в Київській Русі і вважалися святотатством. На площах і в будинках киян проводилися бесіди, що зводили Євангеліє в ранг богослужбової книги. Священнослужителі, а також раніше хрещені княжичі і бояри стали першими наставниками, які допомагали киянам розібратися в новій для них християнської релігії. 
   У світлі сьогоднішніх реалій звернення до Бога стало потребою для кожної людини. Православні традиції протягом століть міцно вкоренилися в Україні, дозволяючи народу рости духовно. Традиційно в цей день в українських храмах пройде урочиста літургія, яка збере безліч віруючих. Хресний хід, благословення та молитви в День Хрещення Київської Русі дозволять зрозуміти справжнє значення української державності, її єдність і роль у світовій історії та культурі.

   Вшановуючи 1030-у річницю хрещення нашої прабатьківщини, нагадаємо про загальний процес християнізації Європи у добу Середньовіччя. 
   Після того, як візантійський імператор Костянтин І у 325 році оголосив християнство офіційною релігією у своїй величезній державі, Рим на заході, а Константинополь на сході розпочали активно поширювати християнство країнами Європи та Азії. Процес тривав багато століть і зустрів тривалий опір з боку місцевих язичників традиційних вірувань. Наприклад, франкський король Хлодвіг І ще у 496 році офіційно прийняв християнство з Рима, але перемагало воно на території Франції поступово. Так було практично у всіх країнах і народів.
  Протягом ІХ – Х століть християнство поширилось південно-східною, східною, північною Європою, причому, Рим і Константинополь тоді вже стали своєрідними «конкурентами» у геополітичній боротьбі у зв’язку з політичними та міжконфесійними протиріччями. Але нас цікавить порівняльна хроніка подій, яка засвідчить вагоме місце Русі в тих історичних процесах:
863 рік – поширення християнства у Моравії (пізніше – Чехія);
864 рік – князь Борис І запровадив християнство в Болгарії;
960 рік – король Харальд І офіційно прийняв християнство в Данії;
966 рік – князь Мешко І запровадив християнство у Польщі;
988 рік – князь Володимир І Великий на офіційному рівні прийняв християнство на Русі;
995 рік – король Олаф І розпочав християнізацію Норвегії;
1001 рік – князь Іштван І офіційно прийняв християнство в Угорщині;
і т.д.


   Таким чином, Київська Русь у той далекий від нас час була в орбіті загальноєвропейських процесів політичного, релігійного і господарського значення. Наприклад, діти київського князя Ярослава Мудрого та його наступників одружувалися з представниками монарших родин Франції, Німеччини, Норвегії, Польщі, Угорщини та інших країн. Найвідоміша серед них – королева Франції Анна Ярославна, дочка Ярослава Мудрого. 
   Крок за кроком, сучасна Україна має повертатися у європейську спільноту, де були вже наші предки рівноправними учасниками ще 1000 років тому!

 

« повернутися до списку новин