Шполянська Районна
Державна Адміністрація
Шполянський район, Черкаська область

Головне територіальне управління юстиції в Черкаській області інформує

Особи, які звільняються від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав на нерухоме майно

Відповідно до частини 8 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав на нерухоме майно звільняються:
1) фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
2)  громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3)  громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих    внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні
безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше    трьох років;
4)  громадяни, віднесені до категорії    4 потерпілих    внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
5)  інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа    учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку осрби*   
6)  Інваліди І та II груп;  
7)  Національний банк України;
8)  органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
9) інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
   У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону, вищевказані особи, не звільняються від сплати адміністративного збору.
   Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.
 

Оскарження рішень, дій або бездіяльності у сферах державної реєстрації бізнесу та нерухомості


    При Міністерстві юстиції України, його територіальних органах створено Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що розглядає скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Черкаської області.

   Міністерство юстиції України розглядає скарги:
-    на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
-    на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
-    на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
-    на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
-    на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.

   Переваги звернення зі скаргою:
-    скарга розглядається протягом 30 днів (у деяких випадках - 45 днів);
-    розгляд скарг здійснюється безоплатно;
-     рішення за результатом розгляду скарги, пов’язане із внесенням відомостей до реєстрів, виконується не пізніше наступного робочого дня після прийняття;
-    присутність скаржника на засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації необов’язкова.

   Скаргу можна подати або надіслати до:
-    Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001);
-    Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, тел. (0472) 33-00-27).
 

До уваги громадян!

Щодо можливості проведення державної реєстрації права власності на майно, набуте спадкодавцем, але право власності на яке не зареєстроване

   Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
   Державній реєстрації підлягають лише ті права, які спадкодавець набув за життя, однак з тих чи інших причин не зареєстрував.
   Раніше, якщо права на момент їх виникнення підлягали державній реєстрації, то відсутність такої реєстрації не давала можливості оформити спадкові права у нотаріуса.
   Сьогодні є можливість вносити до Державного реєстру прав інформацію про право власності спадкодавця на нерухоме майно, що набуто ним за життя.
   Реєстрація права власності спадкодавця за заявою спадкоємця є наслідком не виникнення права власності спадкодавця в момент такої реєстрації, а офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття спадкодавцем речових прав на нерухоме майно, що відбулось в нього за життя.
   Для того, щоб зареєструвати право власності за померлою особою спадкоємець повинен звернутись із заявою до державного реєстратора. Разом із заявою заявник повинен подати:
- документи, які підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно за життя;
- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
   Строк протягом якого має бути проведена державна реєстрація складає п’ять робочих днів з дня реєстрації заяви у Державному реєстрі прав. Також заявник має сплатити адміністративний збір (у 2019 році - 190 гривень).
   За бажанням заявника строк державної реєстрації може бути зменшений, але сума адміністративного збору відповідно збільшена.
 

«Порядок утворення третейських судів»

   Статтею 8 Закону України «Про третейські суди» визначається порядок утворення третейських судів.
   Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України:
   - всеукраїнських громадських організаціях;
   - всеукраїнських організаціях роботодавців;
   - фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів;
   - торгово-промислових палатах;
   - всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України;
   - об’єднаннях, асоціаціях суб’єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, у тому числі банків.
   Постійно діючі третейські суди не можуть утворюватися та діяти при органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
   Утворення постійно діючого третейського суду компетентним органом суб’єктів, визначених у частині першій цієї статті, вимагає:
1)     прийняття рішення про утворення постійно діючого третейського суду;
2)     затвердження Положення про постійно діючий третейський суд;
3)     затвердження регламенту третейського суду;
4)     затвердження списку третейських суддів.
   Списки третейських суддів постійно діючих третейських судів повинні містити такі відомості про третейських:
   - отримана спеціальність, останнє місце роботи, загальний трудовий стаж, стаж роботи за спеціальністю.
   Місцезнаходженням постійно діючого третейського суду є місцезнаходження його засновника, що не обмежує засновника третейського суду в праві визначати розташування третейських суддів за адміністративно- територіальним принципом.
   Порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити  положенням цього Закону.

 

«Подання документів для державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю в електронній формі»

   З метою забезпечення єдиної практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в частині подання документів для державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю в електронній формі інформуємо.
   09 липня 2019 року технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - державним підприємством «Національні інформаційні системи» реалізовано через портал електронних сервісів (Онлайн будинок юстиції) сервіс з державної реєстрації створення товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту, а також перехід юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту.
   Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію), зокрема, у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи заявником є засновник або уповноважена ними особа.
   Згідно зі ст. 14 Закону про реєстрацію документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі.  Документи в електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України  в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженому наказом Міністерства юстиції України  від 09.02.2016 року №359/5, зареєстрованому в Міністерства юстиції України  09.02.2016 року за № 200/28330 (далі – Порядок).
   При цьому, заява про державну реєстрацію підписується заявником, а документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством ( ст. 15 Закону про реєстрацію).
Особливості проведення державної реєстрації за заявами в електронній формі врегульовано розділом IV Порядку.
   Відповідно до п.1 розділу IV Порядку заява в електронній формі формується за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру на порталі електронних сервісів.
   Згідно з п.2  розділу  IV Порядку заява формується заявником в електронній формі з обов’язковим дорученням до неї оригіналів електронних документів для державної реєстрації.
   Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі мають відповідати вимогам, встановленим ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
   Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватись електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
   Звертаємо увагу, що портал електронних сервісів забезпечує зокрема, подання документів в електронній формі для державної реєстрації та накладення на відповідну заяву про  державну реєстрацію кваліфікованого електронного підпису однією особою.
   Ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
   Одним із документів, що подається для державної реєстрації юридичної особи, є рішення засновників про створення юридичної особи (п. 21 ч. 1 ст. 17 Закону про реєстрацію).
   При цьому, якщо суб’єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту (ч. 5 ст. 56 Господарського кодексу України).
   Крім того, загальні збори учасників товариства проводяться в порядку, встановленому ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статутом товариства.
   Згідно із ч. 4 ст. 33 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа.      Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.
   Варто зазначити, що програмне забезпечення Єдиного державного реєстру забезпечує, зокрема, ідентифікацію заявників, які подають документи для державної реєстрації в електронній формі, з використанням кваліфікованого електронного підпису таких заявників, що реалізується у тому числі шляхом забезпечення можливості накладення засновниками (учасниками) товариства з обмеженою відповідальністю кваліфікованого електронного підпису на відповідне рішення.
   Державний реєстратор виконує свої повноваження відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону про реєстрацію за допомогою порталу електронних сервісів для здійснення, у тому числі, таких заходів:
- перевіряє інформацію про кваліфікований електронний підпис заявника на заяві про державну реєстрацію;
- перевіряє інформацію про кваліфіковані електронні підписи засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю на рішенні засновників / уповноваженого органу управління зазначеного товариства.
   Отже, накладення відповідної кількості кваліфікованих електронних підписів на рішення засновників (учасників) / уповноваженого органу управління юридичної особи та одного кваліфікованого електронного підпису заявника на заяві про державну реєстрацію є достатнім для підтвердження наміру засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю на створення товариства, що  діє на підставі модельного статуту; переходу товариства на діяльність на підставі модельного статуту.
   Крім того зазначаємо, шо відповідно до п. 7 розділу І Порядку результати надання адміністративних послуг з державної реєстрації, за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщуються на порталі електронних сервісів для доступу до них заявника шляхом їх пошуку за кодом доступу з метою перегляду, копіювання та друку.

 

«Членство в політичних партіях та його обмеження»

   Відповідно до ст. 6 Закону України «Про політичні партії в Україні», членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах. Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.
   Членами політичних партій не можуть бути: 1) судді; 2) прокурори; 3) поліцейські; 4) співробітники Служби безпеки України; 5) військовослужбовці; 6) працівники органів доходів і зборів; 7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України; 8) працівники Національного антикорупційного бюро України; 9) державні службовці у випадках, передбачених Законом України "Про державну службу"; 10) члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
   На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії. Порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначається статутом політичної партії.
   Громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії.
   Дія частини шостої цієї статті не поширюється на членів політичних партій, обраних на посади керівника та заступника керівника політичної партії. Членство в політичній партії зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.
   Членство в політичній партії є фіксованим. Обов’язковою умовою фіксації членства в політичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.
 

До уваги суб’єктів державної реєстрації, нотаріусів та громадян!

   Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав звільняються:
1) фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
2)  громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4)  громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
5)  інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
6)  інваліди І та II груп;
7)  Національний банк України;
8)  органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
9) інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
   У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону, особи, визначені пунктами 1-9 цієї частини, не звільняються від сплати адміністративного збору.
   Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.
 

«Документи, що подаються для припинення та відміни рішення про припинення юридичної особи»


   Відповідно до частини 10 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи:
1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного органу, про припинення юридичної особи.
   Згідно частини 11 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про відміну рішення про припинення юридичної особи.
 

«Строк оренди та розмір орендної плати за землю»

   Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим за 7 років.
   Строк оренди вищезазначених меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація - не менше 10 років.
   У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності, земельна ділянка надається в оренду на строк не менше ЗО років.
   Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»). Статтею 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки, забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
 

«Увага! Зміни у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно»

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє, що 23.07.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 26.06.2019 № 599 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою вносяться зміни до:
-     Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141;
-     Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2015 № 1127;
-     Розпорядження КМУ від 26.10.2016 № 789 «Про запровадження реалізації пілотного проекту у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
-     Постанови КМУ від 06.06.2018 № 484 «Деякі питання функціонування Державного реєстру прав на нерухоме майно».
   Також в новій редакції викладено Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майноА затверджений постановою КМУ від 25.02.2015 № 1127.
   Ознайомитись з текстом постанови Ви можете за посиланням: https://ips.ligazakon.net/document/view/kpl 90599?ап=1&есК2019 06 26.
 

«Строки для оскарження та розгляду скарг Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації»

   Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду. Для розгляду скарг створена постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області. Дана комісія розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.
   Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 
   У разі якщо останній день строку для подання скарг, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
   Термін розгляду скарги становить 30 календарних днів( у деяких випадках може бути продовжений до 45 днів). 
   Скаргу можна подати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.
   За консультацією звертайтеся за телефоном (0472) 33-00-27.
   Оскаржити неправомірно проведену реєстрацію можна до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України за адресою: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001


 

Увага! Зміни в законодавстві у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що 23.07.2019 набув чинності новий Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок), який було викладено в новій редакції, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 599.
   Наразі інформація з Державного реєстру прав (далі - Реєстр) у паперовій формі надається:
- надавачем інформації з Державного реєстру прав, а саме державним реєстратором прав на нерухоме майно, уповноваженою особою фронт-офісу або помічником нотаріуса, в електронній формі:
- автоматично програмними засобами ведення Реєстру через веб-портал Мін’юсту (за умови ідентифікації шляхом використання кваліфікованого електронного підпису), у тому числі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Реєстру (на підставі договору про надання сервісної послуги, укладеного з технічним адміністратором Реєстру).
   Пошук відомостей про зареєстровані речові права здійснюється за одним або декількома з таких ідентифікаторів:
1) щодо об'єкта нерухомого майна (за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна, за кадастровим номером земельної ділянки, за адресою об’єкта нерухомого майна);
2) щодо суб'єкта речового права, обтяження - фізичної особи (за прізвищем, ім’ям та (за наявності) по батькові, номером запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, номером та за наявності серії документа, що посвідчує таку особу, реєстраційним номером облікової картки платника податків);
3) щодо суб’єкта речового права, обтяження - юридичної особи (за повним найменування юридичної особи, ідентифікаційним кодом згідно з ЄДРПОУ).
   Для ознайомлення особи за зазначеними нею параметрами пошуку щодо суб’єкта речового права, обтяження з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру прав формуються перелік записів про об’єкти нерухомого майна із зазначенням їх адрес чи (щодо земельних ділянок) кадастрових номерів та окремо записи, що не містять відомості про адресу/кадастровий номер, або повідомлення про відсутність інформації за зазначеними особою параметрами пошуку.
   Після ознайомлення з відповідним переліком особа може отримати окремо щодо кожного з об’єктів нерухомого майна, що міститься в ньому, інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права або інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження.
   За надання інформації з Державного реєстру прав, у випадках, передбачених законом, справляється адміністративний збір (за отримання інформації у паперовій формі у розмірі 50 грн., в електронній формі через веб-портал Мін’юсту у розмірі 20 грн., у 2019 році).
   Також новелою є те, що у разі обрання особою варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.
   За надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу зазначеного Реєстру адміністративний збір справляється щомісяця в установленому законом розмірі з розрахунку за одну годину можливості використання такого інтерфейсу.
   У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та його невід’ємній архівній складовій частині адміністративний збір за надання інформації не повертається.
   Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
 

До уваги представників агропідприємств!

   Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.
  У серпні 2019 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 14.08.2019 та 28.08.2019  об 11.00 год. за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 340.
   Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.
 

Що потрібно знати, аби захистити свої інтереси у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості?

   Одним із найбільш доступних, і тому поширених засобів захисту своїх прав є звернення зі скаргами, зауваженнями та пропозиціями до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків.
   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія), що забезпечує розгляд скарг у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості. 
   До повноважень Комісії належить розгляд скарг на:
1)    рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію); 
2)    дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації. 
   Розгляд скарги здійснюється лише за умови звернення скаржника протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Термін розгляду скарги становить 30 днів (у деяких випадках може продовжуватись до 45 днів). 
   Під час розгляду скарги по суті обов’язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб’єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб’єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
   На відміну від суду, розгляд скарги здійснюється безоплатно.

 

«Право на оскарження»


   Не погоджуєтесь з відмовою, діями або бездіяльністю державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, що здійснюють свою діяльність в межах Черкаської області у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості? Подавайте скарги до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
   Комісія наділена досить широкими повноваженнями:
1) складає протоколи про адміністративні правопорушення щодо державних реєстраторів прав;
2) приймає рішення про:
- скасування рішення про відмову та проведення державної реєстрації прав на нерухомість;
- проведення державної реєстрації бізнесу (у разі оскарження відмови);
- виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
- тимчасове блокування доступу державного реєстратора до реєстру;
- направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін’юсті подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
   Звернення зі скаргою до Комісії має переваги:
- скарга розглядається протягом 30 днів (у деяких випадках - 45 днів);
- розгляд скарг здійснюється безоплатно;
- присутність скаржника на засіданні Комісії необов’язкова;
- повторне подання документів для державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагається.
   Скаргу можна подати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001). Консультації щодо оформлення скарги та її подачі надаються за телефоном (0472) 33-00-27.
 
 

Захисти свої права у сфері державної реєстрації


   Раніше існувала лише одна єдина можливість оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора – це звернутися до суду. Зважаючи на те, що процедура судового розгляду не є безкоштовною, може затягнутися на місяці та може мати інші недоліки.
   Наразі існує альтернативний спосіб захистити свої права швидко, ефективно та безкоштовно!
   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія), що забезпечує розгляд скарг у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості.
   До повноважень Комісії належить розгляд скарг на:
1) рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
2) дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації.
   Розгляд скарги здійснюється лише за умови звернення скаржника протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Термін розгляду скарги становить 30 днів (у деяких випадках може продовжуватись до 45 днів).
   Під час розгляду скарги по суті обов’язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб’єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб’єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
   До Комісії можна звернутися за адресою м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, телефон (0472) 33-00-27.

 

«Підстави відмови у державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

   Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) проводиться: державним реєстратором; нотаріусом, який діє як державний реєстратор; державним і приватним виконавцем у випадках, визначених законом.

   Частиною 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) встановлено вичерпний перелік підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

   Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою статті 24 Закону, заборонена.

   Відмова в державній реєстрації прав може бути оскаржена до територіального органу Міністерства юстиції України або до суду.

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, що здійснюють свою діяльність в межах Черкаської області.

   Якщо державним реєстратором безпідставно, необґрунтовано відмовлено у проведенні реєстраційних дій, то за результатом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги. У такому випадку скасовується рішення про відмову в державній реєстрації прав та проводиться державна реєстрація прав.

   Довідкова інформація та методична допомога щодо складання скарг надається Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області за телефоном (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. 244.

 

«Он-лайн будинок юстиції-зручний сервіс для громадян»

   Он-лайн будинок юстиції - це можливість для кожного громадянина, який має доступ до Інтернету, замовити ряд послуг не виходячи з дому.
   В режимі он-лайн запроваджено послуги, надання яких викликає найбільші черги та створює бюрократію. Даний сайт забезпечує отримання послуг без контакту з представниками влади.
   За допомогою цього сайту Ви можете:
-  отримати повторні документи про державну реєстрацію актів цивільного стану: свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть, зміну імені, а також відповідні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
-   здійснити державну реєстрацію громадської організації зі статусом юридичної особи;
- скористатися послугою SMS-МАЯК: зареєструватися і отримувати миттєві повідомлення про статус будь-яких об’єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
-   отримати Електронний цифровий підпис за допомогою Програмного комплексу користувача центру сертифікації ключів «ІІТ Користувач ЦСК»;
-    отримати інформацію з Державних реєстрів.
   Зокрема, для проведення попередньої правової експертизи документів для державної реєстрації громадської організації необхідно зайти на портал Он - лайн будинок юстиції, зареєструватись в особистому кабінеті, прикріпити та подати скан - копії документів відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме:
-     заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи,
-     примірника оригіналу (нотаріально засвідченої копії) рішення засновників про створення юридичної особи,
-     реєстру осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах),
-  відомостей про керівні органи громадського формування, відомостей про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій,
-     установчого документу юридичної особи.
   За результатами попередньої правової експертизи заявнику направляється повідомлення.
   Якщо Ви бажаєте скористатися Он-лайн будинком юстиції - переходьте за адресою: online.minjust.gov.ua
 

«Вимоги до змісту статуту громадського об'єднання»

   Стаття 11 Закону України «Про громадські об’єднання» закріплює основні вимоги до статуту громадського об'єднання. Згідно з цією статтею статут має містити відомості про:
•     найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування. Найменування організації складається з двох частин - загальної та власної назв. Загальна назва повинна вказувати на організаційно-правову форму громадського об'єднання (громадська організація або громадська спілка).
•     мету (цілі) та напрями його діяльності. Громадське об'єднання - створюється та діє для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
•     порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників). Статут повинен визначати вік членів громадського об'єднання, орган, який приймає в члени організації, та за яких умов особа може добровільно припинити членство або може бути примусово виключена.
•     повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи).
•     періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку. Вказується частота скликання засідань, орган чи посадова особа, яка скликає, за яких умов орган є правомочним (має право приймати рішення).
•    порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками). Постійно діючі керівні органи об'єднання звітують вищому органу управління. У статуті вказується як часто та у якій формі.
•     порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг.
•     джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання.
•  порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи). Обов’язково зазначається до компетенції якого органу управління належить дане повноваження, а також які органи створюються у структурному підрозділі, їх повноваження, частота скликання, правомочність та порядок прийняття рішень.
•     порядок внесення змін до статуту.
•     порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.
   У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону.
 

«Як отримати відомості з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в електронній формі?»

   Статтею 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських форму вань» встановлено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
    Згідно Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 (далі - Порядок) відомості з Єдиного державного реєстру надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов'язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі.
За надання відомостей з Єдиного державного реєстру у паперовій формі справляється плата у розмірі - 100 грн., в електронній формі 75 відсотків плати, встановленої за надання відповідного документа в паперовій формі, а саме - 70 грн. (у 2019 році).
   Відомості в електронній формі надаються в режимі реального часу, за допомогою он- лайн сервісу «Кабінет електронних сервісів», за умови наявності у запитувача інформації платіжної картки та доступу до мережі інтернет.
   Перевагою отримання зазначеної послуги є зручність, відсутність черг, економія часу, доступ до відомостей Єдиного державного реєстру в будь-який час 7 днів на тиждень, зменшений розмір плати в порівняні з відомостями, які надаються в паперовій формі.
   Скористатись зазначеною послугою можна за посиланням - https://kap.minjust.gov.ua/.
   Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.
 

«Державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва»

   Процедура державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-1V та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок).
   Згідно пункту 75 Порядку для державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням подаються:
1)     документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;
2)     документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об’єкта).
   Для державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності подається документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав)(пункт 76 Порядку).
 

«Подання документів для державної реєстрації» 

    Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що підтверджує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Документи в електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.    Документи в паперовій формі приймаються за описом, примірник якого в день їх надходження видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу в той спосіб, відповідно до якого були подані документи. 


Про графік роботи мобільних точок доступу до надання безоплатної правової допомоги на ІІ півріччя 2019 року


    Для забезпечення захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств та оперативного реагування на випадки силового захоплення земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств (адреса: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, номер гарячої лінії: (0472) 33-00-27).
   Щотижня мобільні точки доступу до надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області,  до складу яких входять представники Головного територіального управління юстиції у Черкаській  області,  Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області  та нотаріуси,  здійснюють виїзди у райони з метою надання  якісної  правової допомоги.
   З графіком роботи мобільних точок доступу до надання безоплатної правової допомоги на ІІ півріччя 2019 року можна ознайомитись за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/hrafik/ .
 

«Моніторинг реєстраційних дій»

   Моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016  № 990.
   Моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:
1) порушення строків, визначених Законами;
2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;
3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;
4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;
5) скасування (видалення) записів з реєстрів;
6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.
   За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін’юсту, що проводила такий моніторинг.
   У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації.

 

До уваги громадян! Щодо можливості проведення державної реєстрації права власності на майно, набуте спадкодавцем, але право власності на яке не зареєстроване

завантажити

 

До уваги представників агропідприємств!

   Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.
   У липні 2019 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 10.07.2019 та 24.07.2019  об 11.00 год. за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 340.
     Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.
 

Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації


   Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закони) передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Мін’юстом з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації.
    Контроль здійснюється шляхом:
    - розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
   - моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – реєстри);
    - розгляду обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту (далі – обґрунтоване подання).
    Під обґрунтованим поданням слід розуміти подання, складене на підставі повного і всебічного з’ясування обставин, які стали підставою для його направлення, з урахуванням наданих територіальним органам Мін’юсту повноважень та підтверджене певними доказами.
   Моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:
    1) порушення строків, визначених Законами;
    2) проведення реєстраційних дій в неробочий час (проміжки часу з 00 до 07 години та з 22 до 00 годин у понеділок – суботу, а також неділя і святкові дні);
  3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;
    4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;
    5) скасування (видалення) записів з реєстрів;
    6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.
    У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації з прийняттям обов’язкових до виконання рішень, передбачених Законами.
    Наказ Мін’юсту про проведення камеральної перевірки в обов’язковому порядку розміщується на офіційному веб – сайті.

 


Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації

 

   Для розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та його територіальних органах утворені постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісії). Положення та склад комісій затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

   Розгляд скарг здійснюється комісією протягом 30 календарних днів, за необхідності перевірки  діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб строк розгляду може бути продовжено до 45 календарних днів, про що повідомляється скаржник.

   За результатом розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у формі наказу.

   Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником скаржника;

2) реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника  або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

   Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

3) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);

2) на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.

   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

 

До уваги власників невитребуваної земельної частки (паю) або їх спадкоємців!


   З 01 січня 2019 року набули чинності зміни до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі - Закон) щодо використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв).
   Закон дає визначення що таке нерозподілена земельна ділянка та що є невитребуваною земельною часткою (паєм). Так:
• нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю);
• невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
Законом встановлено граничний термін оформлення права власності на земельну ділянку власником невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцем.
   У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
   Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.
   За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).
   Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).
 

«Адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості»

   Статтями 16611 та 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері державної реєстрації вчинені:
   - державними реєстраторами, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, акредитованими суб’єктами;
    - нотаріусами (як державними, так і приватними);
    - державними виконавцями, приватними виконавцями (які є державними реєстраторами у випадках визначених законом).

   Повноваження щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення мають:
    - Міністерство юстиції України (за результатами розгляду по суті скарг Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, камеральних перевірок у випадку виявлення правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена статтями 16611 та 16623 КУпАП);
    - територіальні органи Міністерства юстиції України (за результатами розгляду по суті скарг Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у випадку виявлення правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена статтею 16623 КУпАП).
    До винних осіб застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

 

Запрошуємо на семінар

   Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області за ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» в рамках реалізації правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» 14.06.2019 року заплановано проведення засідання «круглого столу» з питань захисту виборчих прав громадян під час проведення позачергових виборів до Верховної ради України з представниками органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, окружних виборчих комісій, системи надання безоплатної вторинної правової допомоги та громадського сектору на тему: «Дотримання законодавства органами виконавчої влади під час участі у виборчому процесі».
   Під час заходу будуть обговорюватися актуальні та проблемні питання щодо: типових правопорушень під час виборчого процесу; алгоритму дій, спрямованих на відновлення порушених прав; порядку реалізації права голосу під час позачергових парламентських виборів громадянами України; підсудності адміністративних справ, пов’язаних з виборчим процесом, практики
застосування судами України виборчого законодавства, в частині відповідальності за адміністративні правопорушення з виборчих прав тощо.
   Запрошуємо взяти участь у засіданні «круглого столу», яке відбудеться 14.06.2019 року об 11.00 год. на базі Черкаської обласної державної адміністрації, кабінет 340, представника відділу ведення Державного реєстру виборців районної державної адміністрації.

 

Зростання доходів місцевих бюджетів – наслідок вдало проведених реформ Міністерства юстиції України


   У сучасних умовах розвитку України значно посилюється роль фінансів місцевого самоврядування. Місцеві бюджети є основним джерелом, фінансовою базою органів місцевого самоврядування, активною формою акумуляції певної частини фонду фінансових ресурсів.

   Реформа децентралізації повноважень у сфері державної реєстрації була і залишається пріоритетною, оскільки однією із безумовних її переваг є зарахування адміністративного збору за державну реєстрацію нерухомості та бізнесу до місцевих бюджетів.

   Станом на 31.05.2019 на території Черкаської області державну реєстрацію у сфері нерухомості та бізнесу здійснюють державні реєстратори районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, сільських та селищних рад, 1 акредитований суб’єкт, державні та приватні нотаріуси області.

   Так, за період з 01.01.2019 по 31.05.2019 до місцевих бюджетів Черкаської області зараховано:

   - за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень –    5 374 347,67 грн.;
   - за державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців – 1 287 257,08 грн.

 

До уваги суб’єктів державної реєстрації, нотаріусів та громадян!

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що 31.05.2019 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 13.05.2019 № 1454/5 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України», яким внесено зміни до:

   Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5;
   Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5;
   Вимог щодо написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5.

   Ознайомитись з текстом наказу Ви можете за посиланням: htts://ірs.ligazakon.net/document/view/re33466?an=469&ed2019  05  13.

 

«Як перевірити стан розгляду своєї заяви щодо реєстрації прав на нерухомість?» 

   Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об’єкта нерухомого майна.
   У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об’єкти.
   При цьому одна заява подається лише у разі, якщо речові права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються за однією особою.
   Заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі.
   Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
   Після подачі заяви кожен заявник може перевіряти стан розгляду своєї заяви. Така послуга надається он-лайн через «Кабінет електронних сервісів» за посиланням –https://rrp.minjust.gov.ua.
  На законодавчому рівні надано можливість оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав не тільки до суду, але й цілком безкоштовно до Міністерства юстиції України та його територіальних органів.
  Довідкова інформація та методична допомога щодо складання скарг надається Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області за телефоном (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. 244.
 

«Зупинення державної реєстрації прав, як спосіб захисту прав власності»


   Одним із способів забезпечення захисту прав власності, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном є зупинення державної реєстрації прав. 
   Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна. 
   У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій, державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.
   Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, яке було підґрунтям для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.
   Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
 

До уваги представників агропідприємств!

    Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств. У червні 2019 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 12.06.2019 та 26.06.2019 об 11.00 год. за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 340. Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.

Принципи утворення і діяльності громадських об'єднань

Громадські об'єднання утворюються і діють на принципах:

1) добровільності – передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому.
2) самоврядності – передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
3) вільного вибору території діяльності – передбачає право громадських об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом.
4) рівності перед законом – передбачає, що громадські об'єднання є рівними у своїх правах та обов'язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об'єднання.
5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників) – передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
6) прозорості, відкритості та публічності – передбачає право всіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ. Публічність означає, що громадські об'єднання інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність.
   Утворення і діяльність громадських об'єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються.

 

«Що потрібно знати при зверненні до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації?»

   Якщо державний реєстратор нерухомості або бізнесу незаконно відмовив, зупинив розгляд заяви про державну реєстрацію або мала місце незаконна дія чи бездіяльність державного реєстратора, можна звернутися до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - Комісія), яка розглядає скарги відносно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, що здійснюють свою діяльність в межах Черкаської області. Скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, телефон для консультацій (0472) 33-00-27.
   Перевагою звернення до Комісії є швидкість розгляду скарги, яка розглядається протягом 30 календарних днів, загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 днів, відсутність обов’язку бути особисто присутнім на засіданні Комісії, відсутність платежів за звернення до Комісії, в разі задоволення скарги Комісія скасовує незаконну відмову та проводить державну реєстрацію.
   Скарга обов’язково повинна містити:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
   Якщо скарга подається представником скаржника - додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.
    До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності).
 

 

Куди звертатися щодо отримання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних oci6, фізичних oci6 - підприємців та
громадських формувань для проставлення апостиля?

   Найбільш поширеним способом оформлення документів для їх можливого використання за кордоном є проставлення апостиля, запровадженого Гаазькою Конвенціею.
   Апостиль - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав - учасниць Конвенції. Bін засвідчує справжній пщпис особи під документом i автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.
   Якщо документ призначається для використання в країні, що не приєдналася до Конвенції або є учасницею Конвенції, але висловила заперечення проти приєднання України відповідно до статт1 12 Конвенції, то у проставленні апостиля на документі
відмовляється.
   Зпдно пункту 5 частини 2 статті 11 Закону України «Про державну реестрашю юридичних oci6, фізичних oci6 - підприємців та громадських формувань відомості, що містяться в Єдиному державному peecrpi, надаються у вигляді виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та в електронній формі.
   Виписка з єдиного державного реєстру для проставления апостиля надається державним реєстратором територіального органу Міністерства юстиції України.
   При поданні запиту на отримання виписки з єдиного державного реєстру заявник одночасно подає документ про оплату послуги з проставлення апостиля.
   Якщо заявник звільнений від сплати послуг з проставлення апостиля, то пред'являється документ, що підтверджує право на звільнення від сплати.
   За результатом розгляду запиту посадова особа головного територіального управління юстиії формує виписку, яку передаеє уповноваженій посадовій oco6i відділу державноої peєcтpaцii актів цивільного стану відповідного територіального органу для проставлення на такій виписці апостиля та надання її заявникові відповідно до Порядку проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від  11 листопада 2015 року №2268/5, зареєстрованого в Miністерствi юстиції України  11 листопада 2015 року за № 1419/27864.
   Отже, в Черкаській області для отримання виписки з Єдиного державного реестру для прославляння апостиля необхідно звертатися до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 185, кабінет №261, тел.: (0472) 54 08 29. 

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє

   28.04.2019 набрав чинності новий модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 (далі - Постанова).
   Звертаємо увагу, що Урядом встановлено наступне:
- у разі подання для державної реєстрації створення товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю (далі — модельний статут), або переходу товариства з обмеженою відповідальністю на діяльність на підставі модельного статуту документів в електронній формі редакція модельного статуту, на підставі якого діє товариство з обмеженою відповідальністю, визначається товариством з обмеженою відповідальністю (його засновниками) шляхом обрання варіантів “за замовчуванням” або відповідних положень модельного статуту, затвердженого Постановою;
- у разі подання для державної реєстрації створення товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту, або переходу товариства з обмеженою відповідальністю на діяльність на підставі модельного статуту документів у паперовій формі вважається, що обрано варіанти “за замовчуванням”;
- модельний статут, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 р. № 1182 “Про затвердження
модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 90, ст. 3268), застосовується виключно щодо товариств з обмеженою відповідальністю, які діють на його підставі на момент набрання чинності Постановою, до моменту їх переходу на діяльність на підставі власного статуту або модельного статуту, затвердженого Постановою;
- товариства з обмеженою відповідальністю, які на момент набрання чинності цією постановою діяли на підставі модельного статуту, 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. № 1182 “Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю”, і до 18 червня 2019 р. не перейшли на діяльність на підставі власного статуту або модельного статуту, затвердженого Постановою, з 18 червня 2019 р. вважаються такими, що перейшли на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого цією постановою, шляхом обрання варіантів “за замовчуванням”.
   Визнано такими, що втрачають чинність з 18.06.2019:
- постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. № 1182 “Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю”;
- постанову Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 820 “Про внесення зміни до пункту 5 Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю”.
   Також зазначеною Постановою затверджено Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, який набирає чинності з 01.07.2019.
   Ознайомитись з текстом постанови Ви можете за посиланнями:

https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/devaki-pitannya-deregulyaciyi-gospodarskoyidiyalnosti, https://ips.ligazakon.net/document/view/KPl90367?an=l.
 

«Мін’юст здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості» 


       Контроль у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:
    – розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
    – розгляду обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту;
    – моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.
    У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації.
     Камеральна перевірка – перевірка, що проводиться у приміщенні Мін’юсту виключно на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань ( далі - Єдиний державний реєстр).
   За результатами проведення перевірок (у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації) Мін’юст приймає вмотивоване рішення про:
  1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до Державного реєстру прав, Єдиного державного реєстру;
     2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до Державного реєстру прав, Єдиного державного реєстру;
   3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації;
   4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
     5) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації.
    Камеральна перевірка та моніторинг проводяться на підставі наказу Мін’юсту. Наказ в обов’язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті Мін’юсту (https://minjust.gov.ua/news/acts).


 

 «Розгляд скарг у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості»

   Для розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та його територіальних органах утворені постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісії). Положення та склад комісій затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом. 
 Розгляд скарг здійснюється комісією протягом 30 календарних днів, за необхідності перевірки  діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб строк розгляду може бути продовжено до 45 календарних днів, про що повідомляється скаржник.
 За результатом розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у формі наказу.
   Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником скаржника;
2) реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;
6) підпис скаржника  або його представника із зазначенням дати складання скарги.
   До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
   Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
3) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
2) на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.
   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.


 

До уваги представників агропідприємств!

    Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.
   У травні 2019 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 08.05.2019 та 22.05.2019 об 11.00 год. за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 340.
      Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.
 

Скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав на нерухомість

   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
    1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
    2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.
   Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
   До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав у разі:
    - скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав; 
  - прийняття територіальним органом Міністерства юстиції України рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав.

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
   Відповідно до повноважень комісія розглядає скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.
  Довідкова інформація та методична допомога щодо складання скарг надається Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області за телефоном (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. 244.
 

«Порядок роботи Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації»

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Черкаської області. 
   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Вимоги до оформлення скарги визначені:
- ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно  та їх обтяжень»; 
- ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -  підприємців та громадських формувань»;
- Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.
    Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
   До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника, а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
   Скаргу можна подати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: бульвар Шевченка 185, м. Черкаси, 18001.
   За консультацією звертайтеся за телефоном (0472) 33-00-27.
 

До уваги громадян!

Щодо надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації громадських формувань

   З метою створення належних та зручних умов для подання документів для державної реєстрації громадських формувань на сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у розділі Управління державної реєстрації можна ознайомитися з Методичними рекомендаціями щодо взаємодії територіальних органів Міністерства юстиції України з центрами надання адміністративних послуг, центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні державної реєстрації громадських об’єднань (зі змінами), в яких містяться зразки заповнених форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затверджених наказом Міністерства юстиції України Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.11.2016 №3268/5.
   Крім того, на сайті розміщено типові зразки статуту громадської організації, протоколу установчих зборів засновників громадської організації та відомостей про керівні органи громадської організації, що знаходяться за посиланням http://uprav.ck.minjust.gov.ua/zrazky-dokumentiv-u-sferi-derzhavnoi-reiestratsii-hromadskykh-formuvan-ta-zmi-2/.
   Якщо у Вас обмаль часу, то можна скористатися сервісом «Он-лайн будинок юстиції» та подати документи на реєстрацію громадської організації зі статусом юридичної особи для проведення попереднього правового аналізу. Документи подаються у режимі он-лайн, для цього достатньо зайти на сайт сервісу - http://online/minjust.gov.ua. За результатом розгляду поданих документів проводиться попередня правова експертиза спеціалістами реєструючого органу і на електронну пошту заявника направляється повідомлення щодо відповідності поданих документів вимогам Закону.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ОРГАНІЗОВУЄ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС МАЛЮНКІВ «Я МАЮ ПРАВО!»

   До Міжнародного дня захисту дітей Міністерство юстиції України та Координаційна рада молодих юристів України при Міністерстві юстиції України організовує Всеукраїнський конкурс малюнків "Я МАЮ ПРАВО!".
      Ми хочемо побачити світ права очима дитини!
   До участі в конкурсі запрошуються школярі з усієї України віком від 6 до 18 років. Конкурс проводитиметься в таких номінаціях:
    малюнок;
    міні-комікс (для дітей від 14 років);
    «мем» (для дітей від 14 років).
   Прийом конкурсних робіт триватиме до 13 травня 2019 року.
   Свої роботи необхідно надіслати на пошту pravo.minjust@gmail.com, а оригінали робіт – до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (за адресою: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185)
   У листі обов'язково вкажіть прізвище, ім’я та по батькові конкурсанта, дату народження, адресу та контактний телефон, повну назву навчального закладу, назву номінації та конкурсної роботи.
   Чекаємо на ваші чудові малюнки!
 

"Он-лайн чат у сфері державної реєстрації актів цивільного стану"

   З травня 2018 року на веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області функціонує он-лайн чат з питань у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

   Он-лайн чат - сучасний засіб комунікації, за допомогою якого громадяни мають можливість:

-задати питання в будь-який зручний час;

-         отримати відповідь в режимі «живого спілкування»;

-         оцінити якість наданих послуг і написати свою думку.

   Он-лайн чат працює цілодобово. «Живе спілкування» забезпечується за графіком роботи відділу державної реєстрації актів цивільного стану:

понеділок - четвер з 8.45 до 18.00,

п’ятниця з 8.45 до 16.45.

   В інші дні та години надіслане он-лайн питання фіксується, а відповідь надається невідкладно в найближчі робочі години.

 

«Зміна засновників друкованого засобу масової інформації»

   Відповідно до ст. 20 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі - Закон) друкований засіб масової інформації підлягає перереєстрації, зокрема, в разі зміни засновника (складу співзасновників).

   Зміна засновника (складу співзасновників) повинна оформлятися угодою між засновником (співзасновником) і його правонаступником, укладеною відповідно до вимог Цивільного законодавства України. Ця угода є підставою для подання правонаступником заяви про перереєстрацію в порядку, передбаченому статтями 11 і 12 цього Закону.

   Статтями 11 і 12 Закону та Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.02.2006 № 173/12047 визначено, що заява про державну перереєстрацію друкованого ЗМІ подається до реєструючого органу засновником (співзасновниками) в друкованому вигляді державною мовою із зазначенням підстав перереєстрації.

   До заяви про державну перереєстрацію друкованого засобу масової інформації додаються наступні документи:

-       угода між засновником і правонаступником (у зв'язку зі зміною засновника), або співзасновників (засвідчена нотаріально, якщо одна із сторін - фізична особа);

-      довіреність, доручення (якщо заяву та/чи угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлюючими документами);

-   копія попереднього свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації;

-      документи, якими підтверджується цивільна правоздатність, цивільна дієздатність засновника (співзасновників):

для юридичних осіб - засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту(положення), чинні на момент подачі;

для фізичної особи - копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).

   Відповідно до ст. 13 Закону реєструючий орган зобов'язаний в місячний строк розглянути заяву про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації і письмово повідомити засновника (співзасновника) про результат розгляду.

 

"Припинення договору оренди"

   Договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи-орендаря. засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених уст. 7 Закону України «Про оренду землі», від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи-орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

   Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

   Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

   Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

   Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст. 148-1 Земельного кодексу України.

 

"Розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб"


   Відповідно до статті 32 1 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об’єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".
У разі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди.
   Вимога про розірвання договору оренди, зазначена у частині другій цієї статті, може бути пред’явлена органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, а також однією із сторін цього договору.
   Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об’єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об’єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.
   Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов’язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.
   У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
 

"Вимоги до найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу"

   Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено наступні вимоги до найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу:

   1. Найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.

   2. Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

   3. Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та Інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом.

   4. Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).

   5. У найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати:

- повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, - у найменуваннях юридичних осіб приватного права;

- символіку комуністичного та/або націонал-соціалістинного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;

- терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.

   6. Законами можуть бути встановлені особливості найменування товариств, холдингових компаній, банків, пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів, торгово-промислової палати, навчальних закладів, юридичних осіб, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, волонтерських організацій, адвокатських бюро, операторів державних лотерей, асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об’єднань, політичних партій, громадських об’єднань, профспілок, їх організацій та об’єднань, організацій роботодавців, їх об'єднань.

   Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу затверджені наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5 (Із змінами).

 

«Он-лайн чат у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» 

   З травня 2018 року на веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області функціонує он-лайн чат з питань у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
   Он-лайн чат - сучасний засіб комунікації, за допомогою якого громадяни мають можливість:
-     задати питання в будь-який зручний час;
-     отримати відповідь в режимі «живого спілкування»;
-     оцінити якість наданих послуг і написати свою думку.
   Он-лайн чат працює цілодобово. «Живе спілкування» забезпечується за графіком роботи відділу державної реєстрації актів цивільного стану:
   понеділок - четвер з 8.45 до 18.00,
   п’ятниця з 8.45 до 16.45.
   В інші дні та години надіслане он-лайн питання фіксується, а відповідь надається невідкладно в найближчі робочі години.

 

«Отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через Кабінет електронних сервісів» 

   У рамках реформ системи реєстрації бізнесу та нерухомості Міністерством юстиції України запроваджено он-лайн сервіси для користувачів відповідних адміністративних послуг. Вже зараз громадяни, представники юридичних осіб мають можливість отримати послуги онлайн через Кабінет електронних сервісів.
   З метою перевірки статусу нерухомого майна або його реєстрації за'певного особою, Мін’юст надає можливість отримати миттєве повідомлення про речові права шляхом замовлення через Інтернет інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).
   Інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
   Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі через веб-портал Мін’юсту надається користувачам, яких ідентифіковано шляхом використання кваліфікованого електронного підпису. В довідці містяться усі актуальні відомості про речові права, зареєстровані в Державному реєстрі прав на дату її замовлення.
   Отримання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно можливо за: вказаною адресою, реєстраційним номером об'єкта нерухомості, кадастровим номером земельної ділянки, ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи.
   Довідка формується одразу після оплати за її надання на екрані монітору, а також залишається в особистому кабінеті заявника. Тобто інформація автоматично завантажується ізДержавного реєстру прав та відображається на екрані.
   За отримання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі справляється адміністративний збір у розмірі 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (20 грн.).
   Інформація з Державного реєстру прав не надається фізичним та юридичним особам у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі.

 

«Підстави відмови у державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

   Частиною 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) встановлено вичерпний перелік підстав відмови у державній реєстрації речових прав та їх обтяжень, а саме:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників. 
   Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. 
   Відмова у проведенні реєстраційних дій щодо нерухомості може бути оскаржена до територіального органу Мін’юсту або до суду.
   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, яка розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, що здійснюють свою діяльність в межах Черкаської області, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.
   Якщо державним реєстратором безпідставно, необґрунтовано відмовлено у проведенні реєстраційних дій, то за результатом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги. У такому випадку скасовується рішення про відмову в державній реєстрації прав та проводиться державна реєстрація прав на нерухомість.