Шполянська Районна
Державна Адміністрація
Шполянський район, Черкаська область

Головне територіальне управління юстиції в Черкаській області інформує

Інформація для тих, хто має намір розпочати підприємницьку діяльність


   Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.
   Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Процедура державної реєстрації є безоплатною (відсутній адміністративний збір) та займає 24 години (якщо документи подавати до нотаріуса) або ж декілька днів (якщо реєструвати через центр надання адміністративних послуг).
   Потрібно врахувати, що реєстрація проводиться за зареєстрованим місцем проживання особи, а фізично провести державну реєстрацію можливо у будь- якого реєстратора в межах Вашої області. Якщо ж виїзд до місця реєстрації є проблематичним, можна скористатися сервісом онлайн реєстрації фізичної особи-підприємця. Для цього слід здійснити вхід за допомогою електронного цифрового підпису та заповнити необхідні поля, дотримуючись підказок на сайті. Перед початком державної реєстрації фізичною особою-підприємцем, слід визначитися з видами діяльності та підібрати оптимальну систему оподаткування.
   Відповідно до Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
2) заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, - за бажанням заявника;
3) нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;
4)  договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до Закону України «Про фермерське господарство.
 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: Про порядок стягнення  аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон

завантажити

 

«Оприлюднення результатів розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації»


    При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія), що розглядає скарги на рішення (крім рішень про державну реєстрацію прав та рішень, згідно з якими проведено реєстраційні дії), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Черкаської області.
    Комісія за результатом розгляду скарги складає висновок, на підставі якого Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області приймає рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги або відмову у її задоволенні у формі наказу.
    04 та 18 вересня 2019 року внесено зміни до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.
    Вказані зміни передбачають невідкладне (не пізніше наступного робочого дня):
    1) направлення копій наказу Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та висновку Комісії скаржнику, суб’єкту оскарження, заінтересованим особам, які брали участь у розгляді скарги по суті;     
    2) оприлюднення зазначеного наказу та висновку Комісії на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
    Інформуємо, що накази Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та висновки Комісії доступні за посиланням http://uprav.ck.minjust.gov.ua/rishennia-pryiniati-za-rezultatamy-rozhliadu-skarh-vysnovky-komisii/.
    Скаргу можна подати або надіслати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001).
    Довідкова інформація та методична допомога щодо складання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації надається Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області за телефоном (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. 244.
 

«Права на яку нерухомість реєструються в Державному реєстрі прав?»


   Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено перелік об’єктів, що реєструються та які не підлягають реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).
   У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на: земельні ділянки, підприємства які є єдиним майновим комплексом, житлові будинки, будівлі, споруди, квартири, житлові та нежитлові приміщення, об’єкти незавершеного будівництва.
   Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії.
 

«Куди необхідно подавати скаргу у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу?»

   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до    Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
   Міністерство юстиції України відповідно до своїх повноважень розглядає скарги:
- на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
- на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
-  на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
   Зі скаргою до Міністерства юстиції України можна звернутися за адресою: вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001 та тел. 0 800 213 103.
   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 
- на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації нерухомості);
- на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації бізнесу);
- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.
   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
   Для довідок, методичної допомоги щодо складання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можна  звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.
   Також, відтепер всі громадяни можуть подати скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України через Портал державних послуг iGov (https://igov.gov.ua/service/333/general). 

 

«Припинення громадських об'єднань»

   Способи припинення діяльності громадського об'єднання передбачені статтею 25 Закону України «Про громадські об'єднання».
   Так, припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється:
1) за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;
2)  за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.
   Якщо вартості майна громадського об'єднання зі статусом юридичної особи, яке безпосередньо здійснює підприємницьку діяльність і щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такого громадського об'єднання відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
   Громадське об'єднання має право у будь-який час прийняти рішення про припинення своєї діяльності (саморозпуск).
   Рішення про саморозпуск громадського об'єднання приймається у порядку, встановленому статутом цього об'єднання. Вищий орган управління, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об'єднання, створює ліквідаційну комісію або доручає керівному органу здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення припинення громадського об'єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна громадського об'єднання після його ліквідації відповідно до статуту.

   Громадське об’єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об’єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 Закону України «Про громадські об'єднання».
   Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
   Справа про заборону громадського об'єднання розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
   У разі прийняття рішення про заборону громадського об'єднання майно, кошти та інші активи громадського об'єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету.
   Інші підстави для заборони діяльності громадського об'єднання, крім зазначених не допускаються.

 

«Он-лайн будинок юстиції»

   Он-лайн будинок юстиції – це можливість для кожного громадянина, який має доступ до мережі Інтернет, замовити ряд послуг не виходячи з дому. В режимі он-лайн запроваджено послуги, надання яких викликає найбільші черги та створює бюрократію.    Даний сайт забезпечує отримання послуг без контакту з представниками влади. Тут ви отримаєте необхідні сервіси в електронному режимі.
   Зокрема,  для проведення попереднього правового аналізу документів на реєстрацію громадської організації необхідно зайти на портал Он-лайн будинок юстиції, зареєструватись в особистому кабінеті, прикріпити та подати документи відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме:
– заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи,
– примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення засновників про створення юридичної особи,
– реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах),
– відомості про керівні органи громадського формування,
– відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій,
– установчий документ юридичної особи.
   За результатами попереднього правового аналізу заявнику направляється повідомлення на електронну адресу, яку він зазначає при реєстрації в особистому кабінеті.
   На порталі сервісу можна знайти інструкцію з отримання кожної запропонованої послуги, а також залишити відгук. Для цього достатньо зайти на сайт сервісу http://online.minjust.gov.ua.

 

«До уваги представників агропідприємств!»

   Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства», при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.
   У жовтні 2019 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 09.10.2019 та 23.10.2019 об 11.00 год. за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 340.
      Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.

 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ   «Я МАЮ ПРАВО!»: хто такі присяжні, як ними стати та які справи розглядаються за їх участю?   

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. 

Хто такі присяжні?
Присяжний – це  особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Хто може бути присяжним?
Присяжними можуть бути: 
•    громадяни України;
•    віком від 30 до 65 років; 
•    які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду;
•    володіють державною мовою.

Хто не може бути присяжним?
Присяжними не можуть бути: 
•    особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного; 
•    особи, які мають незняту чи непогашену судимість; 
•    особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; 
•    народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.
Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Крім того, голова суду  увільняє від виконання обов’язків присяжного:
•    особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;
•    керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
•    особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
•    іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

До розгляду яких справ залучаються присяжні?
У цивільних справах розглядають справи про:
•    обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;    
•    визнання особи безвісно відсутньою чи померлою; 
•    усиновлення;
•    надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
•    примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

У кримінальних справах розглядають справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

Які обов’язки присяжних?
При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані: 
•    справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
•    дотримуватися правил суддівської етики, 
•    виявляти повагу до учасників процесу;
•    не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
•    виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Які гарантії мають присяжні?
Гарантії присяжних на час виконання ними обов'язків у суді: 
•    зарахування часу виконання присяжними обов'язків у суді до трудового стажу*; 
•    збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи; 
•    заборона звільнення присяжних з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди; 
•    виплата винагороди за час проведений в суді;
•    відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових; 
•    застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.
*Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов'язків в суді. 

Які особливості оплати праці присяжних?
Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу до якого належить:
•    ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
•    участь присяжного в судовому засіданні;
•    перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
•    час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).
Виплата винагороди присяжному здійснюється на підставі письмової заяви присяжного.

Як стати присяжним?
•    Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних.
Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.
•    У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.
•    Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у  конкретній справі.
•    Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.
•    Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.
•    Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення  розгляду справи, розпочатої за їхньою участю.
Більше про інститут присяжних можна дізнатись на  сайті  проєкту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» http://pravo.minjust.gov.ua та за «гарячою» телефонною лінією Державної судової адміністрації України 0 800 501 492
 

«Адміністративна відповідальність у сфері державної реєстрації»

   Статтями 16611 та 16623  Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері державної реєстрації вчинені:
- державними реєстраторами, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, акредитованими суб’єктами.
- державними виконавцями, приватними виконавцями, які є державними реєстраторами у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки;
- нотаріусами (як державними, так і приватними у разі виконання ними функцій державного реєстратора );
   Повноваження щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення мають: 
- Міністерство юстиції України (під час розгляду по суті скарг у сфері державної реєстрації Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, камеральних перевірок у випадку виявлення правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена статтями 16611 та 16623 КУпАП);
- територіальні органи Міністерства юстиції України (під час розгляду по суті скарг у сфері державної реєстрації Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у випадку виявлення правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена статтею 16623 КУпАП). 
   При  Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка знаходиться за адресою : м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. 244  тел. (0472) 33-00-27 

 

«Про обов'язковий примірник документів»

   Відповідно до статті 16 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» засновник зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. В разі пропуску цього строку без поважних причин, свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність.
   Підтвердженням про вихід у світ друкованого засобу масової інформації є, як встановлено статтею 33 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань, які відразу після надрукування безоплатно надсилаються редакцією засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу.
   Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» визначає, що редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об’єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації, зокрема, за не надсилання контрольних примірників. За ці порушення винні особи притягаються до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України.
   Так, відповідно до статті 186  -  7 Кодексу України про адміністративні правопорушення недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника документів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, фізичних осіб - підприємців від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 850 гривень).

«Звернення до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації – дієвий механізм захисту прав»

   До Комісій з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, створених при Міністерстві юстиції України та територіальних органах Міністерства юстиції України, може звернутися кожен, хто вважає, що його права у сфері державної реєстрації нерухомості, бізнесу порушено.
   Міністерство юстиції України відповідно до своїх повноважень розглядає скарги:
- на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
- на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
-  на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
   Зі скаргою до Міністерства юстиції України можна звернутися за адресою: вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001 та тел. 0 800 213 103.
   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 
- на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації нерухомості);
- на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації бізнесу);
- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.
    Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
   Для довідок, методичної допомоги щодо складання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можна  звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.    
   Розгляд скарги здійснюється лише за умови звернення скаржника протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Термін розгляду скарги становить 30 днів (у деяких випадках може продовжуватись до 45 днів). 
   За результатами розгляду скарги приймається рішення у формі наказу Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні.
   Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником скаржника;
2) реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;
6) підпис скаржника  або його представника із зазначенням дати складання скарги.
   До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
   Зразки скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації – у сфері бізнесу та нерухомості можна знайти за посиланнями: на сайті Міністерства юстиції України  https://minjust.gov.ua/m/4628 та на сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області http://uprav.ck.minjust.gov.ua/zrazky-skarh.
   Також, відтепер всі громадяни можуть подати скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України через Портал державних послуг iGov (https://igov.gov.ua/service/333/general). 

 

 

 

Підстави для державної реєстрації прав

   Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:
1. укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
2. свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
3. свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
4. виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
5. свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
6. свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
7. рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
8. державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею,
9. рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
10. ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
11. заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
12. рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;
13. рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
14. інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
   Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:
1. рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;
2. рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;
3. визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;
4. рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об’єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
5. договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;
6. закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;
7. інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

 

«Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»


   Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно їх обтяжень» (далі – Закон), Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 599) (далі – Порядок).
   Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону Державний реєстр прав – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.
   Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Закону інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.
   Для фізичних та юридичних осіб інформація за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.
   Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.
   Відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону за отримання інформації з Державного реєстру прав у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону, справляється адміністративний збір, зокрема, у такому розмірі: 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі (50 грн.); 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі (20 грн.). 
   Абзацом другим п. 7 Порядку передбачено, що у разі обрання особою варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.
   За надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу зазначеного Реєстру адміністративний збір справляється щомісяця в установленому законом розмірі з розрахунку за одну годину можливості використання такого інтерфейсу.
   У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та його невід’ємній архівній складовій частині адміністративний збір за надання інформації не повертається.
   Інформацію з Державного реєстру прав в електронній формі можна отримати дистанційно через сайти «Он-лайн будинок юстиції» (https://online.minjust.gov.ua) чи «Кабінет електронних сервісів» (https://kap.minjust.gov.ua), а для отримання інформації з вказаного реєстру у паперовій формі необхідно звертатися до будь-якого державного реєстратора, фронт-офісу або нотаріуса в межах України.
   Інформація про суб’єктів державної реєстрації, нотаріусів Черкаської області розміщена на сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (http://uprav.ck.minjust.gov.ua).

 

До уваги представників агропідприємств!

   Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства», при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.
   У вересні 2019 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 11.09.2019 та 25.09.2019 об 11.00 год. за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 340.
      Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.
 

«Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

      Вимоги щодо оформлення документів, що подаються для державної реєстрації передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

   Так, відповідно до чинного законодавства документи, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повинні відповідати наступним вимогам:
   - документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, — іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
   -  текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
   - документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
   - документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
   - заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;
   - рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;
   - рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;
   - установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;
   - установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів. загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом;
   - установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;
   - внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;
   - передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом;
   - документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;
   - документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;
   - зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;
   - у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

   Слід зазначити, що невідповідність документів, які подаються для державної реєстрації вищевказаним вимогам, має наслідком зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

   Отже, під час підготовки документів для державної реєстрації необхідно їх ретельно перевірити на відповідність вимогам чинного законодавства.

Збудував об’єкт нерухомого майна – зареєструй право власності на нього!


   Щоб на новозбудований об’єкт нерухомого майна виникло право власності  його необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що знаходиться в Черкаській області можна звернутися до будь-якого державного реєстратора чи нотаріуса Черкаської області.

   Для реєстрації необхідно подати такі документи:

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів);
- технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
- документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки)
   Якщо майно набувається у спільну часткову власність  – подається письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна .

   Якщо  будівництво майна здійснювалось у результаті спільної діяльності  подається договір про спільну діяльність або договір простого товариства.

   Адреси суб’єктів державної реєстрації Черкаської області за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/cub-iekty-derzhavnoi-reiestratsii-cherkaskoi-oblasti/.

 

Куди скаржитись на державного реєстратора? Де розміщуються оголошення про час і місце розгляду скарг?

    Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до у.
    При Міністерстві юстиції України, його територіальних органах створено Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
    При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що розглядає скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Черкаської області.
    До повноважень Міністерства юстиції України належить розгляд скарг:
 - на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
 - на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі ового рішення);
 - на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
 Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
 - на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації нерухомості);
 - на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації бізнесу);
 - на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.
    Скаргу можна подати або надіслати до:
 - Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001);
 - Головного територіального управління юстиції у Черкаській області  (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001).
    Довідкова інформація та методична допомога щодо складання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації надається Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області за телефоном (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. 244.
    Оголошення про час і місце проведення засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що діє при Міністерстві юстиції України, розміщуються на сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/other/zasidannya_komisii).
 

Кілька порад, як захистити себе споживачу в мережі

   З 19 серпня Міністерством юстиції України розпочато кампанію #СпоживачВМережі, присвячену захисту прав споживачів при купівлі товарів та послуг онлайн. 
   Адже за статистикою, найпопулярніші правові проблеми стосуються саме захисту прав споживачів. Із розвитком технологій та появою нових майданчиків для купівлі/продажу товарів та послуг, зростає і кількість питань про захист прав споживачів онлайн. 
   Дедалі поширенішими стають онлайн-купівля товару пересічним громадянином. 
   У зв’язку з цим, пропонуємо основні поради, дотримання яких забезпечить споживачеві правовий захист у цій сфері.
1. При онлайн купівлі товарів/послуг завжди вимагайте розрахунковий документ.
Зазвичай інтернет-магазини видають лише документ на здійснення кур’єрських послуг, який не є доказом укладання договору купівлі-продажу між онлайн-магазином і вами. Під час отримання товару, замовленого онлайн, важливо отримати не лише документ про надання послуги з доставки товару, але і сам розрахунковий документ (товарний або фіскальний чек, квитанція, тощо) або підтвердження оплати товару на електронну пошту.
2. Не перераховуйте кошти за товар, який пропонується в інтернеті, на приватні банківські картки.
Адже так покупець свідомо позбавляє себе можливості отримати чек за покупку та, відповідно, захистити свої права у разі потреби. Вимагайте у продавця надати реквізити картки суб’єкта господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів (послуг).
   Якщо ж продавець відмовляється це зробити, але ви бажаєте придбати товар у нього – при переказі коштів за товар у полі «Призначення платежу» ОБОВ’ЯЗКОВО вказуйте за що проводиться оплата і кому! Виписка з вашого банку про здійснення платежу за певним призначенням та онлайн-переписка з продавцем можуть бути доказами у разі виникнення суперечок з продавцем.
3. Ви не зобов’язані надавати інтернет-магазину ваші персональні дані, окрім тих, які необхідні для забезпечення отримання товару.

4. Дуже часто інтернет-магазини можуть просити ваші персональні дані з метою подальшої рекламної розсилки, або навіть продажу цих даних. Пам'ятайте, що персональні дані віднесені до інформації з обмеженим доступом.

5. Для законної обробки персональних даних суб’єкту господарювання необхідно:

   1.    Забезпечити належні умови захисту персональних даних та функціонування інформаційної системи; 
   2.    Отримати згоду суб’єкта даних;
   3.    Повідомити суб’єкта даних про обробку. 

6.    Якщо суб’єкт підприємницької діяльності пропонує споживачу надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” і “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.
 

До уваги громадян!

Як отримати інформацію про майно особи або про власника майна?»

   Будь-яка фізична чи юридична особа може отримати інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).
   Для фізичних та юридичних осіб інформація за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України (https://miniust.gov.ua), за умови ідентифікації фізичної або юридичної особи з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.
   Отримати інформацію з Державного реєстру прав у паперовій формі можна у будь-якого суб’єкта державної реєстрації (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації та акредитовані суб’єкти) чи у будь-якого нотаріуса.
   Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.
   За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:
0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі (у 2019 році - 50 грн.);
0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі (у 2019 році - 20 грн.).
   Звертаємо увагу, що пунктом 7 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 встановлено наступне.
   За надання інформації з Державного реєстру прав, у випадках, передбачених законом, справляється адміністративний збір.
   У разі обрання особою варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб'єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.
   За надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу зазначеного Реєстру адміністративний збір справляється щомісяця в установленому законом розмірі з розрахунку за одну годину можливості використання такого інтерфейсу.
   У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та його невід’ємній архівній складовій частині адміністративний збір за надання інформації не повертається.
 

«Право роботодавців на об’єднання»

   Відповідно до статті 1 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», роботодавцем є юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.
   Роботодавці мають право об’єднуватися в організації роботодавців, вільно вступати до таких організацій та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених їх статутами.
   Організації роботодавців, їх об’єднання можуть створювати об’єднання організацій роботодавців, вступати до таких об’єднань та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених статутами об’єднань організацій роботодавців.
   Організації роботодавців, їх об’єднання створюються і діють з метою представництва та захисту прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу.
   Членство в організаціях роботодавців, їх об’єднаннях визначається статутом організацій роботодавців, об’єднань організацій роботодавців.
   Член організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців має право в будь-який час припинити своє членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців шляхом подання заяви до відповідних статутних органів. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців на будь-яких виборних посадах в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців.
   Проте, вищезазначена норма не поширюється на членів організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців, обраних на посади керівника та заступника керівника організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

 

«Як оформити скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації?»

   Для розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та його територіальних органах утворені постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісії). Положення та склад комісій затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом. 
 Розгляд скарг здійснюється комісією протягом 30 календарних днів, за необхідності перевірки  діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб строк розгляду може бути продовжено до 45 календарних днів, про що повідомляється скаржник.
 За результатом розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у формі наказу.
Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником скаржника;
2) реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;
6) підпис скаржника  або його представника із зазначенням дати складання скарги.
   До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
   Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
3) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
  Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
        1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
        2) на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.
   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

 

Особи, які звільняються від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав на нерухоме майно

Відповідно до частини 8 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав на нерухоме майно звільняються:
1) фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
2)  громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3)  громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих    внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні
безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше    трьох років;
4)  громадяни, віднесені до категорії    4 потерпілих    внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
5)  інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа    учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку осрби*   
6)  Інваліди І та II груп;  
7)  Національний банк України;
8)  органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
9) інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
   У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону, вищевказані особи, не звільняються від сплати адміністративного збору.
   Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.
 

Оскарження рішень, дій або бездіяльності у сферах державної реєстрації бізнесу та нерухомості


    При Міністерстві юстиції України, його територіальних органах створено Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що розглядає скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Черкаської області.

   Міністерство юстиції України розглядає скарги:
-    на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
-    на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
-    на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
-    на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
-    на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.

   Переваги звернення зі скаргою:
-    скарга розглядається протягом 30 днів (у деяких випадках - 45 днів);
-    розгляд скарг здійснюється безоплатно;
-     рішення за результатом розгляду скарги, пов’язане із внесенням відомостей до реєстрів, виконується не пізніше наступного робочого дня після прийняття;
-    присутність скаржника на засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації необов’язкова.

   Скаргу можна подати або надіслати до:
-    Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001);
-    Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, тел. (0472) 33-00-27).
 

До уваги громадян!

Щодо можливості проведення державної реєстрації права власності на майно, набуте спадкодавцем, але право власності на яке не зареєстроване

   Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
   Державній реєстрації підлягають лише ті права, які спадкодавець набув за життя, однак з тих чи інших причин не зареєстрував.
   Раніше, якщо права на момент їх виникнення підлягали державній реєстрації, то відсутність такої реєстрації не давала можливості оформити спадкові права у нотаріуса.
   Сьогодні є можливість вносити до Державного реєстру прав інформацію про право власності спадкодавця на нерухоме майно, що набуто ним за життя.
   Реєстрація права власності спадкодавця за заявою спадкоємця є наслідком не виникнення права власності спадкодавця в момент такої реєстрації, а офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття спадкодавцем речових прав на нерухоме майно, що відбулось в нього за життя.
   Для того, щоб зареєструвати право власності за померлою особою спадкоємець повинен звернутись із заявою до державного реєстратора. Разом із заявою заявник повинен подати:
- документи, які підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно за життя;
- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
   Строк протягом якого має бути проведена державна реєстрація складає п’ять робочих днів з дня реєстрації заяви у Державному реєстрі прав. Також заявник має сплатити адміністративний збір (у 2019 році - 190 гривень).
   За бажанням заявника строк державної реєстрації може бути зменшений, але сума адміністративного збору відповідно збільшена.
 

«Порядок утворення третейських судів»

   Статтею 8 Закону України «Про третейські суди» визначається порядок утворення третейських судів.
   Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України:
   - всеукраїнських громадських організаціях;
   - всеукраїнських організаціях роботодавців;
   - фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів;
   - торгово-промислових палатах;
   - всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України;
   - об’єднаннях, асоціаціях суб’єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, у тому числі банків.
   Постійно діючі третейські суди не можуть утворюватися та діяти при органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
   Утворення постійно діючого третейського суду компетентним органом суб’єктів, визначених у частині першій цієї статті, вимагає:
1)     прийняття рішення про утворення постійно діючого третейського суду;
2)     затвердження Положення про постійно діючий третейський суд;
3)     затвердження регламенту третейського суду;
4)     затвердження списку третейських суддів.
   Списки третейських суддів постійно діючих третейських судів повинні містити такі відомості про третейських:
   - отримана спеціальність, останнє місце роботи, загальний трудовий стаж, стаж роботи за спеціальністю.
   Місцезнаходженням постійно діючого третейського суду є місцезнаходження його засновника, що не обмежує засновника третейського суду в праві визначати розташування третейських суддів за адміністративно- територіальним принципом.
   Порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити  положенням цього Закону.

 

«Подання документів для державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю в електронній формі»

   З метою забезпечення єдиної практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в частині подання документів для державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю в електронній формі інформуємо.
   09 липня 2019 року технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - державним підприємством «Національні інформаційні системи» реалізовано через портал електронних сервісів (Онлайн будинок юстиції) сервіс з державної реєстрації створення товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту, а також перехід юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту.
   Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію), зокрема, у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи заявником є засновник або уповноважена ними особа.
   Згідно зі ст. 14 Закону про реєстрацію документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі.  Документи в електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України  в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженому наказом Міністерства юстиції України  від 09.02.2016 року №359/5, зареєстрованому в Міністерства юстиції України  09.02.2016 року за № 200/28330 (далі – Порядок).
   При цьому, заява про державну реєстрацію підписується заявником, а документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством ( ст. 15 Закону про реєстрацію).
Особливості проведення державної реєстрації за заявами в електронній формі врегульовано розділом IV Порядку.
   Відповідно до п.1 розділу IV Порядку заява в електронній формі формується за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру на порталі електронних сервісів.
   Згідно з п.2  розділу  IV Порядку заява формується заявником в електронній формі з обов’язковим дорученням до неї оригіналів електронних документів для державної реєстрації.
   Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі мають відповідати вимогам, встановленим ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
   Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватись електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
   Звертаємо увагу, що портал електронних сервісів забезпечує зокрема, подання документів в електронній формі для державної реєстрації та накладення на відповідну заяву про  державну реєстрацію кваліфікованого електронного підпису однією особою.
   Ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
   Одним із документів, що подається для державної реєстрації юридичної особи, є рішення засновників про створення юридичної особи (п. 21 ч. 1 ст. 17 Закону про реєстрацію).
   При цьому, якщо суб’єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту (ч. 5 ст. 56 Господарського кодексу України).
   Крім того, загальні збори учасників товариства проводяться в порядку, встановленому ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статутом товариства.
   Згідно із ч. 4 ст. 33 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа.      Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.
   Варто зазначити, що програмне забезпечення Єдиного державного реєстру забезпечує, зокрема, ідентифікацію заявників, які подають документи для державної реєстрації в електронній формі, з використанням кваліфікованого електронного підпису таких заявників, що реалізується у тому числі шляхом забезпечення можливості накладення засновниками (учасниками) товариства з обмеженою відповідальністю кваліфікованого електронного підпису на відповідне рішення.
   Державний реєстратор виконує свої повноваження відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону про реєстрацію за допомогою порталу електронних сервісів для здійснення, у тому числі, таких заходів:
- перевіряє інформацію про кваліфікований електронний підпис заявника на заяві про державну реєстрацію;
- перевіряє інформацію про кваліфіковані електронні підписи засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю на рішенні засновників / уповноваженого органу управління зазначеного товариства.
   Отже, накладення відповідної кількості кваліфікованих електронних підписів на рішення засновників (учасників) / уповноваженого органу управління юридичної особи та одного кваліфікованого електронного підпису заявника на заяві про державну реєстрацію є достатнім для підтвердження наміру засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю на створення товариства, що  діє на підставі модельного статуту; переходу товариства на діяльність на підставі модельного статуту.
   Крім того зазначаємо, шо відповідно до п. 7 розділу І Порядку результати надання адміністративних послуг з державної реєстрації, за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщуються на порталі електронних сервісів для доступу до них заявника шляхом їх пошуку за кодом доступу з метою перегляду, копіювання та друку.

 

«Членство в політичних партіях та його обмеження»

   Відповідно до ст. 6 Закону України «Про політичні партії в Україні», членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах. Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.
   Членами політичних партій не можуть бути: 1) судді; 2) прокурори; 3) поліцейські; 4) співробітники Служби безпеки України; 5) військовослужбовці; 6) працівники органів доходів і зборів; 7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України; 8) працівники Національного антикорупційного бюро України; 9) державні службовці у випадках, передбачених Законом України "Про державну службу"; 10) члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
   На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії. Порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначається статутом політичної партії.
   Громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії.
   Дія частини шостої цієї статті не поширюється на членів політичних партій, обраних на посади керівника та заступника керівника політичної партії. Членство в політичній партії зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.
   Членство в політичній партії є фіксованим. Обов’язковою умовою фіксації членства в політичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.
 

До уваги суб’єктів державної реєстрації, нотаріусів та громадян!

   Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав звільняються:
1) фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
2)  громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4)  громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
5)  інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
6)  інваліди І та II груп;
7)  Національний банк України;
8)  органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
9) інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
   У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону, особи, визначені пунктами 1-9 цієї частини, не звільняються від сплати адміністративного збору.
   Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.
 

«Документи, що подаються для припинення та відміни рішення про припинення юридичної особи»


   Відповідно до частини 10 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи:
1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного органу, про припинення юридичної особи.
   Згідно частини 11 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про відміну рішення про припинення юридичної особи.
 

«Строк оренди та розмір орендної плати за землю»

   Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим за 7 років.
   Строк оренди вищезазначених меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація - не менше 10 років.
   У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності, земельна ділянка надається в оренду на строк не менше ЗО років.
   Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»). Статтею 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки, забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
 

«Увага! Зміни у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно»

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє, що 23.07.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 26.06.2019 № 599 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою вносяться зміни до:
-     Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141;
-     Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2015 № 1127;
-     Розпорядження КМУ від 26.10.2016 № 789 «Про запровадження реалізації пілотного проекту у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
-     Постанови КМУ від 06.06.2018 № 484 «Деякі питання функціонування Державного реєстру прав на нерухоме майно».
   Також в новій редакції викладено Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майноА затверджений постановою КМУ від 25.02.2015 № 1127.
   Ознайомитись з текстом постанови Ви можете за посиланням: https://ips.ligazakon.net/document/view/kpl 90599?ап=1&есК2019 06 26.
 

«Строки для оскарження та розгляду скарг Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації»

   Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду. Для розгляду скарг створена постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області. Дана комісія розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.
   Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 
   У разі якщо останній день строку для подання скарг, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
   Термін розгляду скарги становить 30 календарних днів( у деяких випадках може бути продовжений до 45 днів). 
   Скаргу можна подати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.
   За консультацією звертайтеся за телефоном (0472) 33-00-27.
   Оскаржити неправомірно проведену реєстрацію можна до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України за адресою: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001


 

Увага! Зміни в законодавстві у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що 23.07.2019 набув чинності новий Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок), який було викладено в новій редакції, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 599.
   Наразі інформація з Державного реєстру прав (далі - Реєстр) у паперовій формі надається:
- надавачем інформації з Державного реєстру прав, а саме державним реєстратором прав на нерухоме майно, уповноваженою особою фронт-офісу або помічником нотаріуса, в електронній формі:
- автоматично програмними засобами ведення Реєстру через веб-портал Мін’юсту (за умови ідентифікації шляхом використання кваліфікованого електронного підпису), у тому числі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Реєстру (на підставі договору про надання сервісної послуги, укладеного з технічним адміністратором Реєстру).
   Пошук відомостей про зареєстровані речові права здійснюється за одним або декількома з таких ідентифікаторів:
1) щодо об'єкта нерухомого майна (за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна, за кадастровим номером земельної ділянки, за адресою об’єкта нерухомого майна);
2) щодо суб'єкта речового права, обтяження - фізичної особи (за прізвищем, ім’ям та (за наявності) по батькові, номером запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, номером та за наявності серії документа, що посвідчує таку особу, реєстраційним номером облікової картки платника податків);
3) щодо суб’єкта речового права, обтяження - юридичної особи (за повним найменування юридичної особи, ідентифікаційним кодом згідно з ЄДРПОУ).
   Для ознайомлення особи за зазначеними нею параметрами пошуку щодо суб’єкта речового права, обтяження з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру прав формуються перелік записів про об’єкти нерухомого майна із зазначенням їх адрес чи (щодо земельних ділянок) кадастрових номерів та окремо записи, що не містять відомості про адресу/кадастровий номер, або повідомлення про відсутність інформації за зазначеними особою параметрами пошуку.
   Після ознайомлення з відповідним переліком особа може отримати окремо щодо кожного з об’єктів нерухомого майна, що міститься в ньому, інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права або інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження.
   За надання інформації з Державного реєстру прав, у випадках, передбачених законом, справляється адміністративний збір (за отримання інформації у паперовій формі у розмірі 50 грн., в електронній формі через веб-портал Мін’юсту у розмірі 20 грн., у 2019 році).
   Також новелою є те, що у разі обрання особою варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.
   За надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу зазначеного Реєстру адміністративний збір справляється щомісяця в установленому законом розмірі з розрахунку за одну годину можливості використання такого інтерфейсу.
   У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та його невід’ємній архівній складовій частині адміністративний збір за надання інформації не повертається.
   Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
 

Що потрібно знати, аби захистити свої інтереси у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості?

   Одним із найбільш доступних, і тому поширених засобів захисту своїх прав є звернення зі скаргами, зауваженнями та пропозиціями до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків.
   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія), що забезпечує розгляд скарг у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості. 
   До повноважень Комісії належить розгляд скарг на:
1)    рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію); 
2)    дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації. 
   Розгляд скарги здійснюється лише за умови звернення скаржника протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Термін розгляду скарги становить 30 днів (у деяких випадках може продовжуватись до 45 днів). 
   Під час розгляду скарги по суті обов’язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб’єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб’єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
   На відміну від суду, розгляд скарги здійснюється безоплатно.

 

«Право на оскарження»


   Не погоджуєтесь з відмовою, діями або бездіяльністю державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, що здійснюють свою діяльність в межах Черкаської області у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості? Подавайте скарги до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
   Комісія наділена досить широкими повноваженнями:
1) складає протоколи про адміністративні правопорушення щодо державних реєстраторів прав;
2) приймає рішення про:
- скасування рішення про відмову та проведення державної реєстрації прав на нерухомість;
- проведення державної реєстрації бізнесу (у разі оскарження відмови);
- виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
- тимчасове блокування доступу державного реєстратора до реєстру;
- направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін’юсті подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
   Звернення зі скаргою до Комісії має переваги:
- скарга розглядається протягом 30 днів (у деяких випадках - 45 днів);
- розгляд скарг здійснюється безоплатно;
- присутність скаржника на засіданні Комісії необов’язкова;
- повторне подання документів для державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагається.
   Скаргу можна подати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001). Консультації щодо оформлення скарги та її подачі надаються за телефоном (0472) 33-00-27.
 
 

Захисти свої права у сфері державної реєстрації


   Раніше існувала лише одна єдина можливість оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора – це звернутися до суду. Зважаючи на те, що процедура судового розгляду не є безкоштовною, може затягнутися на місяці та може мати інші недоліки.
   Наразі існує альтернативний спосіб захистити свої права швидко, ефективно та безкоштовно!
   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія), що забезпечує розгляд скарг у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості.
   До повноважень Комісії належить розгляд скарг на:
1) рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
2) дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації.
   Розгляд скарги здійснюється лише за умови звернення скаржника протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Термін розгляду скарги становить 30 днів (у деяких випадках може продовжуватись до 45 днів).
   Під час розгляду скарги по суті обов’язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб’єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб’єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
   До Комісії можна звернутися за адресою м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, телефон (0472) 33-00-27.

 

«Підстави відмови у державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

   Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) проводиться: державним реєстратором; нотаріусом, який діє як державний реєстратор; державним і приватним виконавцем у випадках, визначених законом.

   Частиною 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) встановлено вичерпний перелік підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

   Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою статті 24 Закону, заборонена.

   Відмова в державній реєстрації прав може бути оскаржена до територіального органу Міністерства юстиції України або до суду.

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, що здійснюють свою діяльність в межах Черкаської області.

   Якщо державним реєстратором безпідставно, необґрунтовано відмовлено у проведенні реєстраційних дій, то за результатом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги. У такому випадку скасовується рішення про відмову в державній реєстрації прав та проводиться державна реєстрація прав.

   Довідкова інформація та методична допомога щодо складання скарг надається Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області за телефоном (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. 244.

 

«Он-лайн будинок юстиції-зручний сервіс для громадян»

   Он-лайн будинок юстиції - це можливість для кожного громадянина, який має доступ до Інтернету, замовити ряд послуг не виходячи з дому.
   В режимі он-лайн запроваджено послуги, надання яких викликає найбільші черги та створює бюрократію. Даний сайт забезпечує отримання послуг без контакту з представниками влади.
   За допомогою цього сайту Ви можете:
-  отримати повторні документи про державну реєстрацію актів цивільного стану: свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть, зміну імені, а також відповідні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
-   здійснити державну реєстрацію громадської організації зі статусом юридичної особи;
- скористатися послугою SMS-МАЯК: зареєструватися і отримувати миттєві повідомлення про статус будь-яких об’єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
-   отримати Електронний цифровий підпис за допомогою Програмного комплексу користувача центру сертифікації ключів «ІІТ Користувач ЦСК»;
-    отримати інформацію з Державних реєстрів.
   Зокрема, для проведення попередньої правової експертизи документів для державної реєстрації громадської організації необхідно зайти на портал Он - лайн будинок юстиції, зареєструватись в особистому кабінеті, прикріпити та подати скан - копії документів відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме:
-     заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи,
-     примірника оригіналу (нотаріально засвідченої копії) рішення засновників про створення юридичної особи,
-     реєстру осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах),
-  відомостей про керівні органи громадського формування, відомостей про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій,
-     установчого документу юридичної особи.
   За результатами попередньої правової експертизи заявнику направляється повідомлення.
   Якщо Ви бажаєте скористатися Он-лайн будинком юстиції - переходьте за адресою: online.minjust.gov.ua
 

«Вимоги до змісту статуту громадського об'єднання»

   Стаття 11 Закону України «Про громадські об’єднання» закріплює основні вимоги до статуту громадського об'єднання. Згідно з цією статтею статут має містити відомості про:
•     найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування. Найменування організації складається з двох частин - загальної та власної назв. Загальна назва повинна вказувати на організаційно-правову форму громадського об'єднання (громадська організація або громадська спілка).
•     мету (цілі) та напрями його діяльності. Громадське об'єднання - створюється та діє для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
•     порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників). Статут повинен визначати вік членів громадського об'єднання, орган, який приймає в члени організації, та за яких умов особа може добровільно припинити членство або може бути примусово виключена.
•     повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи).
•     періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку. Вказується частота скликання засідань, орган чи посадова особа, яка скликає, за яких умов орган є правомочним (має право приймати рішення).
•    порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками). Постійно діючі керівні органи об'єднання звітують вищому органу управління. У статуті вказується як часто та у якій формі.
•     порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг.
•     джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання.
•  порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи). Обов’язково зазначається до компетенції якого органу управління належить дане повноваження, а також які органи створюються у структурному підрозділі, їх повноваження, частота скликання, правомочність та порядок прийняття рішень.
•     порядок внесення змін до статуту.
•     порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.
   У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону.
 

«Як отримати відомості з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в електронній формі?»

   Статтею 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських форму вань» встановлено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
    Згідно Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 (далі - Порядок) відомості з Єдиного державного реєстру надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов'язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі.
За надання відомостей з Єдиного державного реєстру у паперовій формі справляється плата у розмірі - 100 грн., в електронній формі 75 відсотків плати, встановленої за надання відповідного документа в паперовій формі, а саме - 70 грн. (у 2019 році).
   Відомості в електронній формі надаються в режимі реального часу, за допомогою он- лайн сервісу «Кабінет електронних сервісів», за умови наявності у запитувача інформації платіжної картки та доступу до мережі інтернет.
   Перевагою отримання зазначеної послуги є зручність, відсутність черг, економія часу, доступ до відомостей Єдиного державного реєстру в будь-який час 7 днів на тиждень, зменшений розмір плати в порівняні з відомостями, які надаються в паперовій формі.
   Скористатись зазначеною послугою можна за посиланням - https://kap.minjust.gov.ua/.
   Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.
 

«Державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва»

   Процедура державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-1V та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок).
   Згідно пункту 75 Порядку для державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням подаються:
1)     документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;
2)     документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об’єкта).
   Для державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності подається документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав)(пункт 76 Порядку).
 

«Подання документів для державної реєстрації» 

    Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що підтверджує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Документи в електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.    Документи в паперовій формі приймаються за описом, примірник якого в день їх надходження видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу в той спосіб, відповідно до якого були подані документи. 


Про графік роботи мобільних точок доступу до надання безоплатної правової допомоги на ІІ півріччя 2019 року


    Для забезпечення захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств та оперативного реагування на випадки силового захоплення земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств (адреса: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, номер гарячої лінії: (0472) 33-00-27).
   Щотижня мобільні точки доступу до надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області,  до складу яких входять представники Головного територіального управління юстиції у Черкаській  області,  Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області  та нотаріуси,  здійснюють виїзди у райони з метою надання  якісної  правової допомоги.
   З графіком роботи мобільних точок доступу до надання безоплатної правової допомоги на ІІ півріччя 2019 року можна ознайомитись за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/hrafik/ .
 

«Моніторинг реєстраційних дій»

   Моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016  № 990.
   Моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:
1) порушення строків, визначених Законами;
2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;
3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;
4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;
5) скасування (видалення) записів з реєстрів;
6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.
   За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін’юсту, що проводила такий моніторинг.
   У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації.

 

До уваги громадян! Щодо можливості проведення державної реєстрації права власності на майно, набуте спадкодавцем, але право власності на яке не зареєстроване

завантажити
 

Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації


   Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закони) передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Мін’юстом з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації.
    Контроль здійснюється шляхом:
    - розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
   - моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – реєстри);
    - розгляду обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту (далі – обґрунтоване подання).
    Під обґрунтованим поданням слід розуміти подання, складене на підставі повного і всебічного з’ясування обставин, які стали підставою для його направлення, з урахуванням наданих територіальним органам Мін’юсту повноважень та підтверджене певними доказами.
   Моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:
    1) порушення строків, визначених Законами;
    2) проведення реєстраційних дій в неробочий час (проміжки часу з 00 до 07 години та з 22 до 00 годин у понеділок – суботу, а також неділя і святкові дні);
  3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;
    4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;
    5) скасування (видалення) записів з реєстрів;
    6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.
    У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації з прийняттям обов’язкових до виконання рішень, передбачених Законами.
    Наказ Мін’юсту про проведення камеральної перевірки в обов’язковому порядку розміщується на офіційному веб – сайті.

 


Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації

 

   Для розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та його територіальних органах утворені постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісії). Положення та склад комісій затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

   Розгляд скарг здійснюється комісією протягом 30 календарних днів, за необхідності перевірки  діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб строк розгляду може бути продовжено до 45 календарних днів, про що повідомляється скаржник.

   За результатом розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у формі наказу.

   Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником скаржника;

2) реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника  або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

   Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

3) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);

2) на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.

   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

 

До уваги власників невитребуваної земельної частки (паю) або їх спадкоємців!


   З 01 січня 2019 року набули чинності зміни до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі - Закон) щодо використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв).
   Закон дає визначення що таке нерозподілена земельна ділянка та що є невитребуваною земельною часткою (паєм). Так:
• нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю);
• невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
Законом встановлено граничний термін оформлення права власності на земельну ділянку власником невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцем.
   У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
   Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.
   За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).
   Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).
 

«Адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості»

   Статтями 16611 та 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері державної реєстрації вчинені:
   - державними реєстраторами, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, акредитованими суб’єктами;
    - нотаріусами (як державними, так і приватними);
    - державними виконавцями, приватними виконавцями (які є державними реєстраторами у випадках визначених законом).

   Повноваження щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення мають:
    - Міністерство юстиції України (за результатами розгляду по суті скарг Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, камеральних перевірок у випадку виявлення правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена статтями 16611 та 16623 КУпАП);
    - територіальні органи Міністерства юстиції України (за результатами розгляду по суті скарг Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у випадку виявлення правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена статтею 16623 КУпАП).
    До винних осіб застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

 

До уваги суб’єктів державної реєстрації, нотаріусів та громадян!

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що 31.05.2019 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 13.05.2019 № 1454/5 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України», яким внесено зміни до:

   Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5;
   Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5;
   Вимог щодо написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5.

   Ознайомитись з текстом наказу Ви можете за посиланням: htts://ірs.ligazakon.net/document/view/re33466?an=469&ed2019  05  13.

 

«Як перевірити стан розгляду своєї заяви щодо реєстрації прав на нерухомість?» 

   Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об’єкта нерухомого майна.
   У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об’єкти.
   При цьому одна заява подається лише у разі, якщо речові права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються за однією особою.
   Заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі.
   Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
   Після подачі заяви кожен заявник може перевіряти стан розгляду своєї заяви. Така послуга надається он-лайн через «Кабінет електронних сервісів» за посиланням –https://rrp.minjust.gov.ua.
  На законодавчому рівні надано можливість оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав не тільки до суду, але й цілком безкоштовно до Міністерства юстиції України та його територіальних органів.
  Довідкова інформація та методична допомога щодо складання скарг надається Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області за телефоном (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. 244.