Шполянська Районна
Державна Адміністрація
Шполянський район, Черкаська область

Головне територіальне управління юстиції в Черкаській області інформує

Строки для оскарження та розгляду скарг Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації

   Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду. Для розгляду скарг створена постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області. Дана комісія розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.
   Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
   У разі якщо останній день строку для подання скарг, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
   Термін розгляду скарги становить ЗО календарних днів ( у деяких випадках може бути продовжений до 45 днів).

 

«Хто може бути засновником громадського об’єднання?»

   Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадські об’єднання» засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.
   Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення.
Кількість засновників громадського об’єднання не може бути меншою, ніж дві особи.
   Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.
   Засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.
   Під істотною участю у цьому Законі слід розуміти пряме та опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або голосів за придбаними акціями (частками).


«До уваги державних реєстраторів, нотаріусів та громадян!»

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, ідо відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.10.2018 № 3236/5 в новій редакції викладено Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, іцо не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки (далі - Вимоги), затверджені наказом Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року N 368/5.
   Згідно Вимог для написання найменування юридичної особи використовуються:
1)     літери українського алфавіту - при написанні найменування українською мовою;
2)     літери латинського алфавіту - при написанні найменування англійською мовою;
3)     розділові знаки та символи: лапки (" ", “ ”, « », які є тотожними), крапка (.), кома (,), двокрапка (:), дужки /()/, апостроф ('), дефіс (-), тире (-), скісна риска (/), знак оклику (!), знак питання (?), номер (N), плюс (+), знак рівняння (=), зірочка (*), ет комерційне (@), амперсанд (&);
4)     цифри: арабські (1, 2, 3, 4, 5, 6. 7, 8. 9, 0) та римські (I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, L, С, D, М).
   Використання інших символів, розділових знаків у найменуванні юридичної особи не допускається.
   Для написання найменування юридичної особи використовуються великі та малі літери:
-    українського алфавіту (А, а, Б, б, В, в, Г, г, Ґ, ґ, Д, д, Е, е, Є, є, Ж, ж, 3, з, И, и, І, і, ї, ї, Й, й, К, к, JT, л, М, м, Н, н, О, о, П, п, Р, р, С, с, Т, т, У, у. Ф, ф, X, х, Ц, ц, Ч, ч, Ш, ш, Щ, іц, Ь, ь, ІО, ю. Я, я) - при написанні найменування українською мовою;
-    латинського алфавіту (А. а. В. b. С, с. D, d. Е, е, F. f. G, g, Н, h, І, і, J. j, K, k, L, 1, M, m, N, n, О, о, P, p, Q, q, R, r. S, s, T, t, U, u, V, v, W, w, X, x, Y, y, Z, z) - при написанні найменування англійською мовою.
Великі та малі літери, використані в установчих документах та при заповненні заяви у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважаються тотожними.


Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців

   Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено наступні вимоги оформлення документів, що подаються для державної реєстрації:
1)     документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
2)     текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
3)     документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
4)     документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
5)     заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;
6)     рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;
7)     рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;
8)     установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;
9)     установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається,
пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів. загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом;
10)     установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;
11)     внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;
12)     передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом;
13)     документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;
14)     документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;
15)     зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;
16) у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.


«Вимоги до найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу»

 
   Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.
   Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.
   Частиною 3 статті 16 Закону передбачено, що назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом.
   Крім того, відповідно до частини 4 статті 16 Закону найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).
 

 «Адміністративний порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав у сфері державної реєстрації нерухомості»

   Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
   Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
   Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводять державні реєстратори, що перебувають у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, нотаріуси шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
   Суб’єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти.
   Заява про державну реєстрацію прав подається заявником шляхом звернення до: суб'єкта державної реєстрації прав; нотаріуса; центру надання адміністративних послуг.
   Кожна особа має право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації не тільки через суд, а й звернувшись з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України або його територіальних органів.
   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність лише у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
   Розгляд скарг громадян у Черкаській області забезпечує постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області (далі - Комісія), головною метою якої, є захист конституційних прав та порушених інтересів фізичних та юридичних осіб.
   Діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження наведених дій в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.
   Вимоги та порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних- осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», а також Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим^дрстановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015.

Внесено зміни до Закону України «Про іпотеку

   4 листопада 2018 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (від 3 липня 2018 № 2478-VIII).

   Закон вносить зміни до Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». 

   Також внесено зміни до Закону України “Про іпотеку”.

   Зміни передбачають, що іпотекодержатель зобов’язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов’язанням, забезпеченим іпотекою.

   У разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об’єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

   У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:

умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;

порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки;

прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.

   Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов’язання:

боржником – фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

боржником – юридичною особою або фізичною особою – підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

   У разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов’язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

   Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов’язанням:

за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем);

за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі).

   Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

  Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

   У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

  • загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
  • опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
  • заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);
  • спосіб реалізації предмета іпотеки;
  • пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
  • початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

   У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

«До уваги представників агропідприємств!»
   Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту правінвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.
   У листопаді 2018 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 14.11.2018 та 28.11.2018 об 11.00 год. За адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 340.
   Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 244.

Зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав

   Відповідно до статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

   Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

   Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

   Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

   Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

   Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

   У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у встановлений строк, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

   Частиною 3 статті 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

 

Вимоги до оформлення скарги у сфері державної реєстрації

   Вимоги до оформлення скарги, що подається до Міністерства юстиції України, його територіальних органів, визначені:

  • Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 37);
  • Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (стаття 34);
  • Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128.
  • карга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я), місце проживання (місцезнаходження) скаржника, а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається ним;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується. До таких реквізитів належить його номер, дата та суб’єкт внесення (це стосується нерухомого майна);

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які, на думку скаржника, порушено;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги;

7) документ, який підтверджує повноваження представника скаржника (якщо скарга подається представником) або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку;

8) підтвердження факту порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваного рішення (це стосується нерухомого майна);

9) належно засвідчені документальні докази порушення прав скаржника державним реєстратором (за наявності).

 

«Суборенда земельних ділянок»

   Суборенда земельної ділянки - це передача земельної ділянки її користувачем (орендарем) іншій особі в користування без зміни її цільового призначення на строк та на умовах, визначених договором оренди.

   Порядок передачі земельної ділянки в суборенду врегульовано статтею 8 Закону України «Про оренду землі».

   Користувач земельної ділянки має право прийняти рішення про передачу її в суборенду у разі, якщо:

   - право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (для договорів оренди, укладених після 01.01.2013) або договір оренди земельної ділянки зареєстровано у встановленому законодавством порядку (територіальними органами земельних ресурсів, до 01.01.2013);

   - орендодавець погоджується з передачею земельної ділянки в суборенду (право передавати земельну ділянку визначено договором оренди як право орендаря; орендар надав письмову згоду на передачу земельної ділянки в суборенду; орендодавець не надіслав письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення протягом одного місяця після отримання звернення орендаря з цього приводу).

   Звертаємо увагу, що строк, на який укладається договір суборенди, не може перевищувати строк оренди земельної ділянки.

   У разі припинення договору оренди, чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

   Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

   За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвІдчується нотаріально.

   Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

   Якщо орендарем земельної ділянки є ініціатор створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

   Окремо звертаємо увагу, що статтею 8 Закону передбачено можливість передачі в суборенду частини орендованої земельної ділянки. Але для цього необхідно визначити таку частину орендованої земельної ділянки встановивши її розмір та межі.

   Встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

   За результатами таких робіт складається технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди. Порядок її складання визначається статтею 55- 1 Закону України «Про землеустрій».

   На підставі складеної документації із землеустрою відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія договору суборенди земельної ділянки, включаються до Державного земельного кадастру (стаття 15 Закону України «Про державний земельний кадастр»).

   Відповідно до статті 8 Закону договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Але ця норма вже втратила актуальність, оскільки з 1 січня 2013 року право оренди та суборенди підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

   Реєстрація самого ж договору суборенди, як і договору оренди, не проводиться.

   Законодавець визначив окремі випадки заборони передачі земельної ділянки в суборенду, а саме: коли на земельних ділянках розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності.

 

Правові засади внесення записів та змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх скасування

   Нормами статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) встановлено, що записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

   У разі зміни ідентифікаційних даних суб’єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи Іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

   Якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

   В свою чергу, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

   Пунктом другим частини 2 статті 26 Закону передбачено, що у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

   У відповідності до частини 3 статті 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується.

   Згідно частини 4 даної статті Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «б» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав.

  Окрім цього, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 Закону).

   Згідно вимог частини 5 статті 34 Закону, за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 р. — 70 грн.).

 

Припинення повноважень керівника політичної партії

   Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії. 02.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі – Закон ), яким внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

   Зокрема, статтю 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» доповнено новою частиною, згідно якої, дія частини шостої цієї статті не поширюється на членів політичних партій, обраних на посади керівника та заступника керівника політичної партії. Членство в політичній партії керівника та заступника керівника політичної партії припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія забезпечує внесення змін до відомостей про політичну партію, її обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, а також про первинні осередки політичної партії, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у 10-денний строк після прийняття рішень з цих питань.

 

«Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації» 

    Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони) передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Мін’юстом з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації.

   Контроль здійснюється шляхом:

- розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

- моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри);

- розгляду обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту (далі - обгрунтоване подання).     

    Під обґрунтованим поданням слід розуміти подання, складене на підставі повного і всебічного з’ясування обставин, які стали підставою для його направлення, з урахуванням наданих територіальним органам Мін’юсту повноважень та підтверджене певними доказами. Моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час (проміжки часу з 00 до 07 години та з 22 до 00 годин у понеділок - суботу, а також неділя і святкові Дні);

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.

   У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації з прийняттям обов’язкових до виконання рішень, передбачених Законами. Наказ Мін’юсту про проведення камеральної перевірки в обов’язковому порядку розміщується на офіційному веб - сайті.

 

Щодо можливості державної реєстрації права оренди земельної ділянки, при наявності в Державному реєстрі речових прав зареєстрованого обтяження (арешту) на все нерухоме майно власника

   Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

   Право володіння означає юридично забезпечену власнику можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

   Право користування – це юридично закріплена можливість власника щодо використання майна та отримання від нього корисних властивостей.

   Право розпорядження – це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад продати, подарувати, передати за заповітом майно тощо).

   Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

   Отже, наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, як складової частини Державного реєстру прав, зареєстрованого обтяження (арешту) на нерухоме майно власника, у тому числі накладеного ДВС, виключає можливість передачі такого майна у користування іншим особам та, як наслідок, державної реєстрації інших речових прав на нього, крім випадків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду.

 

Отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань

   Для забезпечення зручності, економії часу та коштів Міністерством юстиції України запроваджено он-лайн сервіси для користувачів адміністративних послуг.

    Наразі фізичні та юридичні особи мають можливість отримати інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань в електронній формі, сплативши за надання зазначених послуг в он-лайн режимі.

 Скористатись такою послугою можна за допомогою порталу «Кабінет електронних сервісів» за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/loginyindex/. Переваги отримання послуг он-лайн:

  • отримання відповідної інформації в режимі он-лайн;
  • зручність, відсутність черг та економія часу;
  • можливість оплати в он-лайн режимі при подачі заяви/запиту щодо отримання витягу/інформаційної довідки;
  • кожному електронному документу присвоюється електронний номер документа, за яким в електронній системі можна віднайти оригінал документа;
  • розмір адміністративного збору за отримання інформації/відомостей в електронній формі значно менший ніж розмір адміністративного збору за отримання інформації у паперовій формі;
  • цілодобовий доступ до он-лайн сервісу.

    Черкаська обласна державна адміністрація 6498/01/01-21 від 01.10.2018

   Необхідно зазначити, що в електронній формі інформацію можливо отримати за умови ідентифікації особи (фізичної чи юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, реєстрації користувача на відповідному порталі, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації «Bank ID».

   У паперовій формі інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав) надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

   За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у розмірі:

  • 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році — 40,00 грн.) — за отримання інформації в паперовій формі;
  • 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році — 20,00 грн.) — за отримання інформації в електронній формі.

  Вищезазначена інформація надається у паперовій або електронній формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав та має однакову юридичну силу.

   Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі — Єдиний державний реєстр) в електронній формі надається у формі витягу.

   Витяг з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається за запитом заявника шляхом звернення до уповноваженого суб’єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі. Зазначений витяг надається без використання спеціальних бланків та без проставляння підпису і печатки державного реєстратора.

   За отримання витягу з Єдиного державного реєстру справляється адміністративний збір у розмірі:

  • 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році — 90,00 грн.)
  • за надання витягу в паперовій формі;
  • 75 відсотків плати від 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році — 70,00 грн.) — за надання витягу в електронній формі.

   Відомості з Єдиного державного реєстру, що надаються у паперовій або електронній формах мають однакову юридичну силу.

   Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.

 

Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи

   Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

   Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається фізичною особою спільно з членами її сім’ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства.

  Декларація про створення сімейного фермерського господарства (у разі одноосібного ведення такого господарства) складається фізичною особою самостійно в письмовій формі.

  Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа — підприємець.

    Умови договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства визначені пунктом 5 ст. 8і Закону України «Про фермерське господарство».

   Типова форма договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства затверджується центральним органом виконавчої влади, шо забезпечує формування державної аграрної політики.

 

 

Як правильно оформити скаргу до Комісії з питань розгляду скарг

у сфері державної реєстрації?

До якого суб’єкта слід звернутися зі скаргою?

   Суб’єкти розгляду скарг:

  • Міністерство юстиції України;
  • Територіальні органи Міністерства юстиції України.

   Міністерство юстиції України розглядає скарги:

  • на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
  • на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
  • на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.                                    

 

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);

на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.
























     
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

   Вимоги до термінів подачі скарги:

  • скарга має бути поданою протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю

.  Вимоги до змісту скарги:

  • необхідно вказати реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);     
  • необхідно викласти зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
  • вказати норми законодавства, які порушено на думку скаржника;
  • викласти обставини, якими обґрунтовуються вимоги;
  • мають бути вказані відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до відповідних реєстрів.

   Вимоги до оформлення скарги:

  • необхідно вказати повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб);
  • необхідно вказати найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
  • необхідно зазначити дату складання скарги;
  • скарга має бути підписана.

 

   Вимоги до супровідних документів:

  • якщо скарга буде подаватися представником, необхідна довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника (або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку);
  • до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності).

   Що означає «копія засвідчена в установленому порядку» та з чого складається відмітка про засвідчення копії?

   Відмітка про засвідчення копії складається:

  • зі слів «згідно з оригіналом»;
  • назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища;
  • дати засвідчення копії;
  • засвідчуватися повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства (за наявності), установи, організації, іншої юридичної особи.

 

«Відмова у державній реєстрації»

   Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) визначено підстави для відмови у державній реєстрації:

   1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

   2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

   3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

   3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;

   4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

   5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

   6) документи суперечать статуту громадського формування;

  7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

   8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

   9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

  10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

   11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

- раніше строку, встановленого цим Законом;

- щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

- в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

- щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

- щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

- щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;

- щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

- щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

- щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство;

   12) статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.

   Відповідно до ч.1 ст.34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

  При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

   Діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

 

«До уваги представників агропідприємств!»

    Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.

   У жовтні 2018 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться  10.10.2018 та 24.10.2018 об 11.00 год. За адресою: м. Черкаси,бул. Шевченка, 185, каб. № 340.

      Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 244. 

 

«Отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»

 Для забезпечення зручності, економії часу та коштів Міністерством юстиції України запроваджено он-лайн сервіси для користувачів адміністративних послуг.

  Наразі фізичні та юридичні особи мають можливість отримати  інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в електронній формі, сплативши за надання зазначених послуг в он-лайн режимі.

 Скористатись такою послугою можна за допомогою порталу «Кабінет електронних сервісів» за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/login/index/.

    Переваги отримання послуг он-лайн:

  • отримання відповідної інформації в режимі он-лайн;
  • зручність, відсутність черг та економія часу;
  • можливість оплати в он-лайн режимі при подачі заяви/запиту щодо отримання витягу/інформаційної довідки;
  • кожному електронному документу присвоюється електронний номер документа, за яким в електронній системі можна віднайти оригінал документа;
  • розмір адміністративного збору за отримання інформації/відомостей в електронній формі значно менший ніж розмір адміністративного збору за отримання інформації у паперовій формі;
  • цілодобовий доступ до он-лайн сервісу.

   Необхідно зазначити, що в електронній формі інформацію можливо отримати за умови ідентифікації особи (фізичної чи юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, реєстрації користувача на відповідному порталі, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації «Bank ID».

   У паперовій формі інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

     За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у розмірі:

        - 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 40,00 грн.) – за отримання інформації в паперовій формі;

 - 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 20,00 грн.) – за отримання інформації в електронній формі.

  Вищезазначена інформація надається у паперовій або електронній формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав та має однакову юридичну силу.

   Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) в електронній формі надається у формі витягу.

   Витяг з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається за запитом заявника шляхом звернення до уповноваженого суб’єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі. Зазначений витяг надається без використання спеціальних бланків та без проставляння підпису і печатки державного реєстратора.

        За отримання витягу з Єдиного державного реєстру справляється адміністративний збір у розмірі:

  •  0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 90,00 грн.) – за надання витягу в паперовій формі;
  • 75 відсотків плати від 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб    (у 2018 році – 70,00 грн.) – за надання витягу в електронній формі.                                                                                                                                        Відомості з Єдиного державного реєстру, що надаються у паперовій або електронній формах мають однакову юридичну силу.

           Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.

 

 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»

  Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі - Закон) внесено зміни до статті 8 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», зокрема, доповнено статтю новою частиною, якою передбачено, що органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації.
   Згідно частини 1 статті 2 Закону реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший - протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2016 до 31.12.2016), другий - протягом наступних двох років (з 01.01.2017 до 31.12.2018).
   Статтею 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що реєструючий орган визнає свідоцтво про держану реєстрацію друкованого засобу масової Інформації недійсним у разі неподання після завершення процесу реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації органами державної влади, іншими державними органами або органами місцевого самоврядування, які є їх засновниками (співзасновниками), заяви про перереєстрацію відповідних друкованих засобів масової інформації.
   На даний час 21 видання (перелік додається), засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування Черкаської області, не звернулося до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з заявою про перереєстрацію друкованих засобів масової інформації.

Перелік друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування Черкаської області

 

 

До уваги суб’єктів державної реєстрації та громадян

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє, що наказом Міністерства юстиції України від 29.08.2018 №2824/5 внесено зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм 

заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.

   Згідно зазначеного наказу у новій редакції викладено наступні форми заяв:

  • форма 1 «Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи»;
  • форма 2 «Заява про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа чи модельного статуту»;
  • форма 3 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;
  • форма 4 «Заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи»;
  • форма 5 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
  • форма 6 «Заява про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи»;
  • форма 8 «Заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації»;
  • форма 9 «Заява про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;
  • форма 22 «Заява про державну реєстрацію (акредитацію) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації»;
  • форма 23 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

   Відтепер у вищезазначених формах заяв обов’язково заповнюється інформація про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та відомостей про нього.

   Наказ набирає чинності 24.09.2018.

 

«Хто може бути засновником громадського об’єднання?»

   Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадські об’єднання» засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації -14 років.

   Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або ЯКІ перебувають у процесі припинення.

     Кількість засновників громадського об’єднання не може бути меншою, ніж дві особи.

   Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.

    Засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник Істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

    Під істотною участю у цьому Законі слід розуміти пряме та опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або голосів за придбаними акціями (частками) юридичної особи або незалежно від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

      Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

    Повноваження засновника громадського об’єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку.

 

«Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, як правова інформаційна система»

завантажити

 

Деякі аспекти набуття права власності на об`єкти безхазяйного нерухомого майна

   Процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Цивільним кодексом України. Так, відповідно до частини другої статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

   Згідно п. 82 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.

   У задоволенні заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна може бути відмовлено у разі, коли:

- безхазяйне майно не підлягає обліку відповідно до закону;

- із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна звернулася неналежна особа;

- у Державному реєстрі прав наявні записи про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік,

- у Державному реєстрі прав відсутні записи про припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності на таке майно (у разі, коли підставою для взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є відмова власника нерухомого майна від свого права власності).

   Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

   Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

   Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов, визначених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.

   У заяві повинно бути зазначено, яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади, основні характеристики нерухомої речі, посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.

   Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також, що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

 

До уваги громадян та суб’єктів державної реєстрації

   Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав звільняються:

  • фізичні та юридичні особи — під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
  • громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення — не менше трьох років;
  • громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
  • інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди І та II груп;
  • Національний банк України;
  • органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
  • інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

   У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону, особи, визначені пунктами 1-9 цієї частини, не звільняються від сплати адміністративного збору.

   Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.

 

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу

завантажити

 

Права на яке майно підлягають державній реєстрації?

   Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

   Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

   Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, шо державна реєстрація прав проводиться щодо нерухомого майна, а саме:

  • підприємств як єдиних майнових комплексів;
  • житлових будинків;
  • будівель;
  • споруд, а також їх окремих частин;
  • квартир;
  • житлових та нежитлових приміщень.

   Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

   Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.

   Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження па корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.

«Як отримати копії документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної, фізичної особи - підприємця?»

   Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 (далі - Порядок), встановлено, що документи, які містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі надаються за запитом про надання документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної, фізичної особи - підприємця, заявника, шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, утвореного при суб'єкті державної реєстрації, що відповідно до Закон} України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та іромадських формувань» (далі - Закон) уповноважений зберігати реєстраційні справи у паперовій формі.

   У разі якщо відповідно до Закон) державна реєстрація проводиться Міністерством юстиції України та його територіальними органами, документи, шо містяться в реєстраційній справі у паперовій формі, надаються за запитом заявника шляхом звернення до Міністерства юстиції України або його територіальних органів, що відповідно до закону уповноважені зберігати реєстраційні справи у паперовії! формі.

   Відповідно до пуншу 2 Розділу І Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

запит - документ установленого Міністерством юстиції України зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо отримання виписки, витягу з Єдиного державного реєстру або документів, що містяться в реєстраційній справі, у паперовії) формі:

заявник - фізична особа, юридична особа, які бажають отримати відомості з Єдиного державного реєстру, або уповноважені ними особи.

   Разом із запитом заявник полає документ, що підтверджує внесення плати за надання документа в паперовій формі, ідо міститься у реєстраційній справі. Плата справляється за кожен отриманий документ.

   Запит не підлягає реєстрації у Єдиному державном)- реєстрі у разі відсутності документа про внесення плати за падання документів, що містяться у реєстраційній справі.

   Кількість документів, щодо яких подається запит, не обмежується. Частиною 4 статті 36 Закону встановлено, що за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі справляється плата в розмірі 0.07 прожиткового мінімум) для працездатних осіб.

   Частиною 3 статті 29 Закон)- передбачено, що реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб'єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи - підприємця:

щодо юридичної особи (крім громадського формування) та фізичної особи - підприємця - у виконавчих органах міської ради міст обласного та або республіканського Автономної Республіки Крим значення. Київській. Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях;

щодо іромадського формування, професійних спілок, їх організацій, об'єднань профспілок - у Міністерстві юстиції України, територіальних органах Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

   Інформація про адреси суб'єктів державної реєстрації Черкаської області знаходиться па веб-еайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за посиланням: 1іир://ирга\\склпІп)и$1.gov.ua/docs/09021703.pdf

 

Символіка громадського об’єднання

   Громадське об’єднання із статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор), яка підлягає реєстрації суб’єктом державної реєстрації – Міністерством юстиції України.
   Статтею 18 Закону України «Про громадські об’єднання» передбачено, що символіка громадського об’єднання не повинна відтворювати:
– державні символи України;
– інші офіційні символи чи знаки, які використовуються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, державні та інші нагороди, печатки та інші відмітні знаки цих органів;
– державні герби, прапори або офіційні назви інших держав;
– ім’я або зображення фізичної особи без письмової згоди такої особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом;
– інші символи та знаки, використання яких обмежено законом.
   Символіка громадського об’єднання має відрізнятися від зображення вже зареєстрованої символіки іншого громадського об’єднання.
   Символіка громадського об’єднання затверджується уповноваженим статутним органом громадського об’єднання в порядку, визначеному його статутом. Рішення про затвердження символіки має містити: вид символіки, її зображення та опис. Опис символіки повинен містити інформацію про кольори, масштаби та пропорції елементів символіки. Зображення символіки повинно містити повне або скорочене найменування громадського об’єднання.
   Стаття 23 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації символіки, а саме:
– заява про державну реєстрацію символіки;
– копія установчого документа юридичної особи;
– примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис;
– зображення символіки у паперовій та електронній формі;
– опис символіки в паперовій та електронній формі.
   Громадське об’єднання має право на використання власної символіки з дня її реєстрації. Забороняється використання зареєстрованої символіки громадського об’єднання фізичними та юридичними особами без згоди такого об’єднання та для цілей, не пов’язаних з діяльністю такого громадського об’єднання.

 

Що таке суперфіцій і для чого це право існує ?

   Суперфіцій в нашому сучасному українському праві — це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.

   Особливість суперфіцію полягає в тому, що таке право може відчужуватися землекористувачем або передаватися у порядку спадкування на підставі договору або заповіту, а також дає право землевласнику на прибуток від промислових об’єктів, збудованих на наданій земельній ділянці на умовах суперфіцію. Право користуватися чужою земельної ділянкою може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.

   Таке право може бути припинено у випадку: коли власник земельної ділянки та землекористувач являється однією особою; закінчення строку права користування; відмови землекористувача від права користування; невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років поспіль; за рішення суду в інших випадках установлених законом.

   Відповідно до Цивільного кодексу України ( далі — ЦК) власник земельної ділянки має право надати її в користування іншої особи для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Суперфіцію як такого в цій нормі нема, проте конкретизуються положення ЦК про право власника на розпорядження власним майном, шляхом передачі іншій особі під забудову. Але право власника надавати своє майно в користування для забудови ще не є суперфіцієм, а лише передумовою його виникнення.

   Суперфіцій виникає на підставі заповіту або договору.

   Істотними умовами договору про встановлення суперфіцію є: 1) місце розташування та розмір земельної ділянки; 2) мета надання земельної ділянки у користування; 3) вид і обсяги будівництва ; 4) умови збереження стану об’єкта суперфіцію ; 5) строк дії договору; 6) плата за договором суперфіцію.

   Закон України передбачає тільки два види плати за землю: земельний податок та оренду плату.

   Слід пам’ятати, що укладаючи договір суперфіцію потрібно виважено підійти до умови плати за договором і викласти її з урахуванням положення статті Цивільного кодексу, яка встановлює обов’язок землекористувача вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, та інші платежі установленні законом.

  Крім того, договір про встановлення суперфіцію допускає, що разом із суперфіціарієм земельною ділянкою може користуватися і сам власник. Дуже важливо регламентувати повноваження цих осіб.

   Згідно Цивільного кодексу та Земельного кодексу «до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщенні, без зміни її цільового призначення в обсязі та умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача)».

  Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти.

 

«Вимоги до оформлення скарг у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу»

  

у сфері державної реєстрації нерухомості скарга подається у письмовій формі та має обов’язково містити:

 

-  повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

 

-  реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

 

-  зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

 

-  викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

 

-  відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

 

-  підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

 

 

 

 

 

 

 

у сфері державної реєстрації бізнесу скарга подається у письмовій формі та має обов’язково містити:

 

 

-  повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

 

-  зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

 

-  викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

 

-  відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

 

-  підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    На законодавчому рівні надано можливість оскаржуватирішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації не тільки до суду, але й цілком безкоштовно до Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

    При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

      Комісія розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.

      Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

 

До уваги представників агропідприємств!

   Для забезпечення захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств та оперативного реагування на випадки силового захоплення земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств (адреса: м. Черкаси,  бул. Шевченка, 185, номер гарячої лінії: (0472) 33-00-27.

   Засідання регіональної робочої групи проводяться кожну другу   та четверту середу місяця об 11.00 годині, а у разі необхідності негайно реагувати на ситуацію – невідкладно.

   Щотижня мобільні точки доступу до надання безоплатної правової допомоги  у Черкаській області,  до складу яких входять представники ГТУЮ у Черкаській  області,  Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги  у Черкаській області та нотаріуси,  здійснюють виїзди у райони з метою надання  якісної  правової допомоги.

  З графіком роботи мобільних точок доступу до надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області можна ознайомитися на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області  за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua.

«До уваги суб’єктів державної реєстрації та нотаріусів»

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що 28.08.2018 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 № 2475-VІІІ (далі - Закон).

   Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Сімейного кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Цивільно-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законів України «Про дорожній рух», «Про нотаріат», «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», «Про банки і банківську діяльність», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про безоплатну правову допомогу», «Про вибори народних депутатів України», «Про судовий збір», «Про Кабінет Міністрів України», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про місцеві вибори», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та Інших злочинів», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», «Про державну службу», «Про Державне бюро розслідувань», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», «Про виконавче провадження».

   У Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон 1) відтепер передбачено, що у разі звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент здійснення такої реєстрації внесено до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, суб’єкт державної реєстрації, нотаріус відмовляє у проведенні державної реєстрації прав (п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону 1) та відповідно п. 9-1 ч. З ст. 10 Закону 1 надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», відповідну інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю.

   В свою чергу, у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон 2) частину першу статті 28 доповнено підставою для відмови у проведенні державної реєстрації, а саме у випадку, коли заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки, суб’єкт державної реєстрації, нотаріус відмовляє у проведенні державної реєстрації зазначених змін, та згідно п. 6-1 ч. 2 ст. 6 Закону 2 надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», відповідну інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю.

   Ознайомитись з текстом змін Ви можете за посиланням:http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19/page.

«Увага! Реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»

     Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі - Закон №917-VIII) від 24.12.2015 № 917-VIII, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», зокрема, доповнено статтю новою частиною, якою передбачено, що органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації.

   Відповідно до частин 1 - 2 статті 2 Закону №917-VIII реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший - протягом одного року з дня набрання чинності цим законом, тобто з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, другий - протягом наступних двох років (з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року).

   На першому етапі здійснювалося реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій згідно з переліком, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року №848.

   Відповідно до частини 5 статті 2 Закону №917-VUI на другому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, не реформованих на першому етапі.

   Згідно частини 4 статті 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації недійсним у разі неподання після завершення процесу реформування державних і комунальних засобів масової інформації органами державної влади, іншими державними органами або органами місцевого самоврядування, які є їх засновниками (співзасновниками), заяви про перереєстрацію відповідних друкованих засобів масової інформації.

   Частиною 4 статті 14 Закону №917-VIII передбачено, що перереєстрація друкованих засобів масової інформації, що реформуються, здійснюється на безоплатній основі.

   Увага! Реформування друкованих засобів масової інформації відповідно до Закону №917-VIII триватиме до 31 грудня 2018 року.

 

Підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців

   Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України ««Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) визначено підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації:

  1. подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі:
  2. невідповідність документів вимогам, установленим ст. 15 цього Закону;
  3. невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
  4. невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
  5. невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до ст. 13 цього Закону;
  6. несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі;
  7. подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

   Зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

 

До уваги суб’єктів державної реєстрації та нотаріусів

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що 15.08.2018 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» від 10.07.2018 № 2497-VIII (далі — Закон).

   Законом внесено зміни до Податкового кодексу України, Законів України «Про фермерські господарства», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-пІдприємців та громадських формувань».

   У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» тепер передбачено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань повинні міститися також відомості щодо створення фізичною особою — підприємцем сімейного фермерського господарства, внесено зміни до статей 9, 15, 18, 28.

 

Державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва

    Процедура державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІУ та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі — Порядок).

  Згідно пункту 75 Порядку для державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням подаються:

  • документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;
  • документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об’єкта).

   Для державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності подається документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав)(пункт 76 Порядку).

 

Державна реєстрація регіональних (місцевих) творчих спілок

   До регіональних (місцевих) творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно -територіальної одиниці або регіону; їх державна реєстрація здійснюється після реєстрації всеукраїнської творчої спілки. Порядок державної реєстрації визначений законами України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

   Перелік документів, які подаються на державну реєстрацію:

-  заява про державну реєстрацію створення юридичної особи (форма 1);

- заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;

-  документ, що підтверджує створення регіональної (місцевої) творчої спілки, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє регіональна (місцева) творча спілка (для територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок);

-  реєстр осіб, які брали участь у загальних зборах (з'їзді, конференції) регіональної (місцевої) творчої спілки;

- відомості про керівні органи регіональної (місцевої) творчої спілки, відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій;

- установчий документ юридичної особи - у разі створення регіональної (місцевої) творчої спілки на підставі власного установчого документа;

- документ про сплату адміністративного збору. За державну реєстрацію регіональної (місцевої) творчої спілки справляється реєстраційний збір у сумі 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

   Державну реєстрацію регіональної (місцевої) творчої спілки здійснюють головні територіальні управління юстиції в областях. Строк розгляду документів складає 30 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації. З моменту реєстрації регіональна (місцева) творча спілка набуває статусу юридичної особи.

 

Припинення повноважень члена керівного органу у громадському формуванні

   Частиною 6 статті 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії.

   Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про громадські об’єднання» кожна особа має право добровільно у будь-який час припинити членство (участь) у громадському об’єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів громадського об’єднання. Членство в громадському об’єднанні припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена громадського об’єднання на будь-яких виборних посадах у громадському об’єднанні.

   Згідно частини 6 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зупиненням (припиненням) членства у громадському формуванні члена керівного органу (крім керівника) така особа подає копію заяви про зупинення (припинення) нею членства до відповідних статутних органів громадського формування з відміткою про її прийняття.

 

Державна реєстрація змін до відомостей про склад учасників товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю


   Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набрав чинності 17 червня 2018 року, внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закону), а саме доповнено нормою щодо особливостей реєстрації при зміні складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю.

   Документами, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства є:

- заява про державну реєстрацію змін до відомостей;

- рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства (подається самим товариством), справжність підписів учасників, які голосували за рішення засвідчується нотаріально;

- заява про вступ до товариства (подається спадкоємцем чи правонаступником учасника товариства), справжність підписів на документі посвідчується нотаріально;

- заява про вихід з товариства (подається учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником), справжність підписів на документі посвідчується нотаріально;

- акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (подається особою, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її), справжність підписів на документі посвідчується нотаріально;

- документ про сплату адміністративного збору.

   У разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо виключення або виходу учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі.

   Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо юридичних осіб, здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, крім вихідних та святкових днів.

   За державну реєстрацію змін до відомостей про склад учасників товариства справляється адміністративний збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2018 - 530 грн.). Якщо певним особам (відповідно до частини 4 статті 25 Закону) має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб.

   За бажанням заявника, у разі внесення ним додатково до адміністративного збору відповідної плати у розмірах, передбачених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1133 «Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у скорочені терміни», державна реєстрація змін до відомостей про склад учасників товариства проводиться у скорочені строки.

«Кримінальна відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу»

   Питання відповідальності у сфері державної реєстрації нерухомості  та бізнесу регулюється статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статтею 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

  Державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

    Державним реєстратором у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу  є особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріус, державний виконавець та приватний виконавець (у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки).

     Суб’єктом державної реєстрації у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єкти.        

   Кримінальна відповідальність державних реєстраторів передбачена розділами XV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочинів проти журналістів» та XVІІ «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» Кримінального кодексу України.

   Зміст кримінальних правопорушень державних реєстраторів розкривають статті 358 («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»), статті 364 («Зловживання владою або службовим становищем»), статті 3652 («Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги»), статті 367 («Службова недбалість») Кримінального кодексу України.

 

«До уваги представників агропідприємств!»

    Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств. У вересні 2018 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 12.09.2018 та 26.09.2018 об 11.00 год. За адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 340. Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або  за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб.№244.

Вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав

   Відповідно до статті 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

    Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

   Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

   Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

 

Припинення договору оренди землі

   Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» (далі — Закон) договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи-орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставо держателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

   Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

   Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

   Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

   Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст. 148-1 Земельного кодексу України.

 

"Документи, які подаються для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці"

   Відповідно до п. 60 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (із змінами) (далі — Порядок), для державної реєстрації права власності та Інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна.

    Дія цього пункту не поширюється на випадки:

державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;
державної реєстрації права власності та Інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду;
державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається в результаті його примусової реалізації відповідно до закону.
   Згідно п. 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
документ, що підтверджує наявність факту завершення 30- денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
   Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

«Строки подання скарг у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу»

    Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

   Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

   У разі якщо останній день строку для подання скарг, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

   Розгляд скарги здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено.

   Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.

   Скаргу можна подати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001). 

   Консультації щодо оформлення скарги та її подання надаються за телефоном (0472) 33-00-27.

Державна реєстрація статутів територіальних громад

   Відповідно до статті 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально- економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.
    Пунктом 48 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження статуту територіальної громади.
    Умови та порядок державної реєстрації статутів територіальних громад сіл. селищ, міст визначає Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад (далі - Положення), затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1150.
    Відповідно до пункту 1 Положення реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст (крім м. Києва) здійснюється відповідними головними територіальними управліннями юстиції, статуту територіальної громади м. Києва - Мін’юстом за заявою встановленого зразка (додаток 1).
    Звертаємо увагу, що заява оформлюється на бланку сільської, селищної, міської ради із зазначенням відповідних вихідних реквізитів.
    Відповідно до пункту 1-1 Положення прийняття та видача документів здійснюється через центри надання адміністративних послуг.
    Для реєстрації статуту разом із заявою подаються:
а) статут територіальної громади села, селища, міста .(далі статут) у двох примірниках
б) рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження статуту;
в) протокол пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування, на якому прийнято рішення про реєстрацію статуту.
    Документи, що подаються для реєстрації статуту, мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства та цього Положення. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не мас права вимагати від заявника подання документів, не передбачених законодавством та цим Положенням або оформлених інакше, ніж визначено у цьому Положенні. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, в разі погреби перевіряє відомості, які містяться в поданих документах.
    Заява про реєстрацію статуту розглядається в місячний термін і за результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію статут) або відмову в його реєстрації.
    У разі прийняття рішення про реєстрацію статуту видається свідоцтво про державну реєстрацію статуту територіальної громади встановленого зразка (додаток 2). Відомості про це вносяться до реєстру статутів територіальних громад, який ведеться органом, що здійснює реєстрацію статутів.
    Підставою для відмови в реєстрації статуту може бути його невідповідність Конституції та законам України. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про відмову в реєстрації ста гулу надсилає таке рішення до центру надання адміністративних послуг, що здійснював прийняття відповідних документів, для видачі його заявникові.
    Рішення про відмову в реєстрації статуту може бути оскаржено в судовому порядку.

«Порядок державної реєстрації права власності на кооперативну квартиру»

     Відповідно до Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, створена фізичними І (або) юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської чи іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на основі самоврядування.

   Будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, перебуває у власності такого кооперативу.

      У разі викупу квартири член кооперативу стає повноправним її власником (стаття 384 Цивільного кодексу України).

    Але право власності фізичної особи на нерухоме майно - кооперативну квартиру, підлягає обов’язковій державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і виникає з моменту такої реєстрації.

    На сьогоднішній день процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) від 01.07.2004 № 1952-IV та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету' Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок).

    Пункт 80 зазначеного Порядку визначає особливості державної реєстрації права власності на квартиру, розміщену в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу.

    Для проведення державної реєстрації права власності на кооперативну квартиру державному реєстратору потрібно подати лише два документа:

-    довідку кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;

-    технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

    У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме Індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 01.01.2013, також обов’язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, та подаються завірені відповідним кооперативом копії:

-документа, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна);

- документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об’єкт нерухомого майна).

    У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

   Таким чином, для того, щоб зареєструвати своє право власності на квартиру у кооперативному будинку особа повинна вчинити наступні дії:

-    звернутися до голови кооперативу, в якому розташована його квартира із заявою про видачу довідки, в якій обов’язково повинно бути зазначено дві обставини: членство у цьому кооперативі та повна виплата членом кооперативу вартості свого паю;

-    звернутися до органів технічної інвентаризації (це може бути, як відповідне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», так І будь-яка особа, яка має відповідне свідоцтво) із замовленням на проведення технічної інвентаризації квартири та виготовлення відповідного технічного паспорту;

-    одержану довідку та технічний паспорт на квартиру разом зі своїм паспортом або іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» подати до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса;

-    сплатити адміністративний збір за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно (крім осіб, які згідно п. 8 ст. 34 Закону звільняються від сплати адміністративного збору);

-    через певний час (в залежності від вибору термінів проведення реєстрації) отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

    Такий витяг і буде документом, який підтверджуватиме право власності особи на її квартиру у кооперативному будинку. Відтепер нерухомість може бути відчужена на підставі цивільно-правового договору (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання), передана в іпотеку тощо.
 

Підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи - підприємця
   Частиною 2 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) визначено підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи - підприємця. Такими підставами є:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;
2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
3) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
4) наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
5) наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як фізична особа - підприємець.
   Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

   Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається.

   Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

   Відмова у державній реєстрації громадських формувань здійснюється у строки, встановлені статтею 26 цього Закону.

   Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.

   У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

   Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

   Відповідно до ч.1 ст.34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

   Діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження наведених дій в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

 

До уваги громадян! Щодо прийняття та видачі документів місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги та центрами надання адміністративних послуг під час державної реєстрації громадських формувань

    Процедуру проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, права та обов’язки суб’єктів у сфері державної реєстрації визначено Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5.
   Державна реєстрація може проводитись за заявою заявника шляхом звернення до фронт - офісів, що забезпечують прийняття та видачу відповідно до цього Порядку документів під час державної реєстрації. Наказом Міністерства юстиції України від 17.06.2016 №1717/5 запроваджено пілотний проект в частині забезпечення прийняття та видачі документів під час державної реєстрації громадських формувань відповідно до Порядку №359/5місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги як фронтофісами.
   З метою забезпечення доступності, а також підвищення якості надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації громадських формувань прийняття та видача документів під час державної реєстрації громадських формувань поряд з Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області здійснюється місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги та центрами надання адміністративних послуг.
Інформацію про місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги із зазначенням їх місцезнаходження можна знайти за посиланням:
http://uprav.ck.minjust.gov.ua/docs/19-07-16.pdf; http://cherkasy.legalaid.gov.ua/ua/.
   Інформацію про центри надання адміністративних послуг із зазначенням їх місцезнаходження можна знайти за посиланням:
http://uprav.ck.minjust.gov.ua/docs/14-06-16_2.pdf.

 

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу, об'єднання

    Відповідно до п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (із змінами) (далі-Порядок), державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об’єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об’єктів, або об’єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об’єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об’єкта цивільних правовідносин.

      Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання, подаються:

-    документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).

   Для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об’єднання, подаються:

-    документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

-    документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об’єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення.

-    технічний    паспорт    на    новостворений об’єкт нерухомого майна;

-    документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об’єднання таких об’єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

   Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

   У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

   Пунктом 55 Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності.

   У разі коли в результаті поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності, змінюється розмір часток у такому праві спільної власності, також подається письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

   При цьому право спільної власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об’єднання майна, не припиняється.
 

Державна реєстрація шлюбу з громадянами іноземних держав

   Створення родини в Україні між громадянином України та громадянином іншої держави - це максимально просто. Для цього необхідно подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву на реєстрацію шлюбу, пред’явити паспорт громадянина України, а іноземцю - паспортний документ, посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність його перебування на території України. Слід зазначити, що разом з оригіналами документів складених іноземною мовою, обов’язково подаються їх переклади на українську мову, засвідчені нотаріально. Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред’явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу не дійсним. Документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави та видані її компетентним органом, повинні бути відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Все більшої популярності в Україні набуває універсальна, комфортна послуга «Шлюб за добу», якою користуються не тільки українці, а й іноземці.

   Звергаємо увагу, що кожен охочий зареєструвати шлюб у скорочені терміни, в обраному заявниками місцем звертається до організатора державної реєстрації шлюбу, маючи при собі необхідні документи, укладає відповідну угоду та приходить на власне весілля.

   На Черкащині послуга «Шлюб за добу» надається в Черкасах, Умані, Каневі, Смілі, а також в с. Білозір’ї Черкаського району. Інформацію про організаторів державної реєстрації шлюбу та вартість їх послуг розміщено на веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/ .

 

Увага! 31 грудня 2018 року закінчується реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації

    Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі - Закон №917-VIІІ) від 24.12.2015 №917-VІІІ внесено зміни до статті 8 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», зокрема, доповнено статтю новою частиною, якою передбачено, що органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації.  

    Відповідно до частин 1 - 2 статті 2 Закону №917-VIII реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший - протягом одного року з дня набрання чинності цим законом, тобто з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, другий - протягом наступних двох років (з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року).

     На першому етапі здійснювалося реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій згідно з переліком, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року №848.

     Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 917-VIII на другому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової Інформації та редакцій, не реформованих на першому етапі.

    Звертаємо увагу, що відповідно до частини 4 статті 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації недійсним у разі неподання після завершення процесу реформування державних і комунальних засобів масової інформації органами державної влади, іншими державними органами або органами місцевого самоврядування, які є їх засновниками (співзасновниками), заяви про перереєстрацію відповідних друкованих засобів масової інформації.

 

Порядок припинення юридичної особи


   Юридична особа може припиняти свою діяльність у результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу) або внаслідок ліквідації.

   Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

   Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести МІСЯЦІВ з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

   Відповідно до ч. 10 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі- Закон) для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи:

   1)    примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;

   2)    примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер, паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.

   Для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов’язаного з ЇЇ банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи (ч. 13 ст. 17 Закону):

   1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

   2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.


 

Перехід права на оренду земельної ділянки

   Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

   У разі засудження фізичної особи-орендаря до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду право на оренду земельної ділянки переходить до одного з членів його сім’ї, який виявив бажання і може відповідно до закону стати орендарем, а в разі його відмови або відсутності таких - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем, за їх згодою, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

   До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

 

Як оскаржити неправомірну відмову у вчиненні реєстраційних дій?

 

   У проведенні реєстраційних дій може бути відмовлено з таких причин:

- неналежний пакет документів;                  

- майно має зареєстровані обтяження;

- майно не підлягає державній реєстрації;

- майно, яке планується зареєструвати є вже зареєстрованим;

- документи подано особою, яка не має на це повноважень;

- якщо строк, встановлений для усунення обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав завершився;

- інші причини, визначені законом.

   Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав на нерухомість. За наявності підстав для відмови державний реєстратор приймає рішення про відмову.

   Відмова у проведенні реєстраційних дій щодо нерухомості може бути оскаржена до територіального органу Мін’юсту або до суду.

   Якщо державним реєстратором безпідставно, необґрунтовано відмовлено у проведенні реєстраційних дій, то за результатом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги. У такому випадку скасовується рішення про відмову в державній реєстрації прав та суб’єктом розгляду скарги проводиться державна реєстрація прав на нерухомість.

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001

 

«Зупинення державної реєстрації прав, як спосіб захисту прав власності»

   Одним із способів забезпечення захисту прав власності, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном є зупинення державної реєстрації прав.
   Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.
   У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій, державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

   Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, яке було підгрунтям для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.
   Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

 

«До уваги представників агропідприємств!»

    Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.

  В серпні 2018 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 08.08.2018 та 22.08.2018 об 11.00 год. За адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 340. Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 244.

 

До уваги громадян, які відчужили майно до 22.06.2018, але інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містить Інформацію про зареєстроване за вами право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно!


   З 22 червня 2018 року набув чинності Порядок ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України 6 червня 2018 року № 484 (далі - Порядок № 1141).

   Пунктом 2 Порядку № 1141 визначено, що невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

   Порядком № 1141 регламентовано використання відомостей невід’ємної архівної складової частини Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації прав.

   Відомості невід’ємної архівної складової частини Державного реєстру прав використовуються державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію прав, їх обтяжень, у тому числі з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та погашення у випадках, передбачених цим Порядком.

  Пунктом 45 Порядку встановлено, що у разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. в архівній складовій частині Державного реєстру прав, після внесення до Державного реєстру прав відомостей щодо права власності, перенесення складової частини Державного реєстру прав до Державного реєстру прав записів про інше речове право, про обтяження речового права, державний реєстратор проставляє у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек відмітку про погашення такого запису.

   Правила цього пункту в частині проставлення відмітки про погашення запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек застосовуються також у разі, коли така державна реєстрація вже проведена в Державному реєстрі прав без проставлення відповідної відмітки під час проведення наступних реєстраційних дій щодо відповідного об’єкта нерухомого майна за умови належної ідентифікації такого об’єкта у відповідних реєстрах або у разі відсутності необхідності проведення реєстраційних дій - за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав.

  Таку заяву може подати також особа, записи про яку в Реєстрі прав власності на нерухоме майно залишилися без проставлення відмітки про погашення, або її спадкоємці (правонаступники).

    Статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( у 2018 році розмір адмінзбору - 70 грн.).
 

До уваги громадян! Щодо надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації громадських формувань

   З метою створення належних та зручних умов для подання документів для державної реєстрації громадських формувань на сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у розділі Управління державної реєстрації можна ознайомитися з Методичними рекомендаціями щодо взаємодії територіальних органів Міністерства юстиції України з центрами надання адміністративних послуг, центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні державної реєстрації громадських обʼєднань (зі змінами), в яких містяться зразки заповнених форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затверджених наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 18.11.2016 № 3268/5.
  Крім того, на сайті розміщено типові зразки статуту громадської організації, протоколу установчих зборів засновників громадської організації та зразок відомостей про керівні органи громадської організації.
   Звертаємо увагу, що подати документи для державної реєстрації створення громадської організації зі статусом юридичної особи відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» можна за допомогою сервісу «Он-лайн будинок юстиції». Документи подаються у режимі он-лайн, для цього достатньо зайти на сайт сервісу https://online.minjust.gov.ua.
   За результатом розгляду поданих документів проводиться попередня правова експертиза та на електронну пошту заявника направляється повідомлення щодо відповідності поданих документів вимогам Закону.


 

До уваги громадян! Підстави для відмови у державній реєстрації юридичної особи


   Частиною 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено підстави для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Такими підставами є:

1)  документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

5)  документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

7)  порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи;

8)  невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

11)  документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

раніше строку, встановленого цим Законом;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;

щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

 

 «Вимоги до скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації»


   Відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
   1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
   2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
   3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
   4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
  5) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав);
   6) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення до Державного реєстру прав;
   7) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
   Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до територіальних органів Мінюсту протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається впорядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що  вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
   Так, кожна особа має право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного реєстратора прав та державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не тільки через суд, а й звернувшись з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України або територіальних органів Міністерства юстиції України.

«Підстави та порядок зупинення державної реєстрації прав»

   Згідно зі ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

   Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників. Рішення суду або заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

   Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної 2 заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав. Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

   Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

   Кожна особа має право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, не тільки через суд, а й звернувшись з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України або територіальних органів Міністерства юстиції України. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до територіальних органів Мінюсту протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які  здійснюють свою діяльність лише у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

   Розгляд скарг у Черкаській області забезпечує постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, головною метою якої є захист конституційних прав та порушених інтересів фізичних та юридичних осіб.

 

Коли речові права на нерухоме майно зареєструють при наявності обтяження?

    Відповідно до сі. 24 Закону України «Про держави}' реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з причин відмови в державній реєстрації прав с наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно.

     Однак, незважаючи на наявність обтяжень, відмова в державній реєсірації не буде надана за таких умов:

1. державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно:

2. державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та перенесенням обтяження щодо цього права, якщо його реєстрацію проведено у спеціальному розділі Державного реєстр)' прав чи в Сдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який є невід'ємною архівною складовою Державного реєстр) прав;

3. державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до цього Закону;

4. державної реєсі рації інших обтяжень речових прав па нерухоме майно;

5. державної реєсі рації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотскодержателя або контролюючого органу на відчуження або передач) па іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору або податкової застави;

6. державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.

 

Порядок роботи Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність межах Черкаської області. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до територіальних органів Мінюсту протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі. Предметом розгляду Комісії є лише процедурні порушення вчинені державним реєстратором (нотаріусом) під час здійснення реєстраційних дій. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос Голови комісії є ухвальним. За результатом розгляду скарги комісія на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її 2 задоволенні з підстав, передбачених ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,а також ч. 6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у формі наказу. Якщо Комісія під час розгляду скарги по суті виявляє порушення порядку державної реєстрації прав на нерухомість, то складає протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

До уваги представників агропідприємств!

   Для забезпечення захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств та оперативного реагування на випадки силового захоплення земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств (адреса: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, номер гарячої лінії: (0472) 33-00-27.

   Засідання регіональної робочої групи проводяться кожну другу та четверту середу місяця об 11.00 годині, а у разі необхідності негайно реагувати на ситуацію – невідкладно.

   Щотижня мобільні точки доступу до надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області,  до складу яких входять представники ГТУЮ у Черкаській  області,  Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області та нотаріуси,  здійснюють виїзди у райони з метою надання  якісної  правової допомоги.

  З графіком роботи мобільних точок доступу до надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області можна ознайомитися на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua.

Витребування документів про реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземних держав громадянами, які проживають на тимчасово окупованій території України

   Можливість витребування документів про реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземних держав через органи юстиції передбачена статтею 14 Конвенції СНД про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, яка застосовується у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією та Туркменістаном, а також двосторонніми договорами України з Грузією, Республікою Узбекистан, Чеською Республікою, Республікою Кіпр, Угорщиною, Республікою Македонія, Республікою Болгарія, Турецькою Республікою, Румунією, Монголією, Китайською Народною Республікою, Литовською Республікою, Латвійською Республікою, Естонською Республікою, Республікою Польща, Грецькою Республікою, Корейською Народно-Демократичною Республікою та Соціалістичною Республікою В’єтнам.

   Органи реєстрації актів цивільного стану та територіальні органи юстиції Міністерства юстиції України позбавлені можливості здійснювати свої функції на тимчасово окупованій території України.

   У зв'язку з цим, особи, які проживають на такій території, для витребування документів про державну реєстрацію актів цивільного стану можуть звернутися до Міністерства юстиції України

поштою на адресу 01001. м. Київ, вул. Городецького 13.

або на електронну адресу: themis@minjusl.gov.ua.

або до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного етапу Міністерства юстиції України.

   Якщо документ запитується з Китаю, Греції, Кіпру, Македонії чи Туреччини, до анкети слід додавати її переклад на офіційну мову відповідної держави або на англійську мову.

   Отримати запитуваний документ заявник може особисто у визначеному ним відділі державної реєстрації актів цивільного стану, обраному з «Відділи державної реєстрації актів цивільного стану» рубрики «Для фізичних осіб» веб-сайту Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (http://ddr.minjList.gov.ua).

   Оскільки надіслання поштової кореспонденції на тимчасово окуповану територію унеможливлено, отримати інформацію про надходження до Міністерства юстиції України від іноземних органів юстиції документів щодо актів цивільного стану громадяни, які проживають на тимчасово окупованій території, можуть за телефоном +38 (044) 233-64-75 або скориставшись інформацією, розміщеною у підрубриці «Щодо документів, що очікуються від компетентних органів іноземних держав громадянами, які проживають на тимчасово окупованій території України» рубрики «До уваги громадян!» веб-сайту Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (http://ddr.minjust.gov.ua/uk/).

   Про надходження таких документів до обраного заявником відділу державної реєстрації актів цивільного стану можна дізнатися за номером телефону цього відділу, розміщеного у підрубриці «Відділи державної реєстрації актів цивільного стану» рубрики «Для фізичних осіб» веб-сайту Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (http://ddr.minjust.gov.ua/uk/).

   Документи, які запитуються на підставі двосторонніх договорів України про правову допомогу та правові відносини з Молдовою, Литвою, Латвією, Естонією, Польшею, Грецією, КНДР та В'єтнамом громадяни отримують особисто виключно через дипломатичне представництво або консульство відповідної держави в Україні, як це передбачено міжнародними договорами із зазначеними державами.

Особливості державної реєстрації припинення обтяження речових прав на нерухоме майно та/або заборони проведення реєстраційних дій

   З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким, зокрема. Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено у новій редакції.

   Статтею 158 ЦПК України врегульовані питання скасування заходів забезпечення позову в цивільному процесі. А саме, частиною 7 зазначеної статті передбачено можливість припинення таких заходів автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.

   Тому, враховуючи особливості правового регулювання, державна реєстрація припинення обтяження речових прав на нерухоме майно та/або заборони проведення реєслраційних дій, що виникло на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, проводиться на підставі заяви заявника чи, у разі припинення заборони на проведення реєстраційних дій, заяви відповідної заінтересованої особи та рішення суду про задоволення позову, що набрало законної сили по завершенню 90-денного строку з дня набрання законної сили таким рішенням суду.

   Проте, необхідно взяти до уваги, що якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувана) буде відкрито виконавче провадження, заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

  Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

  Для розгляду скарг створені постійно діючі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерства юстиції України та Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області.

   Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.

   Розгляд скарги здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законом.

   Скарга розглядається протягом ЗО днів (у деяких випадках термін може продовжуватись до 45 днів).

   За результатами розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом, у формі наказу.

Увага! Внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

   17.06.2018 набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 №2275 - VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон), зокрема, виключено пункт 4 частини 4 статті 17 Закону, яким було передбачено надання документа, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування.

   Крім того, частину 2 статті 14 Закону викладено в такій редакції: «Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу.

   У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що підтверджує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі)».

   Перелік документів, що відповідно до їх функціонального призначення, зокрема, посвідчують особу встановлений частиною 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» включає: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

До уваги представників агропідприємств!

   Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств. Чергове засідання регіональної робочої групи відбудеться 11.07.2018 об 11.00 год. За адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 340. Номер телефону для довідки та запису: (0472) 33-00-27.

Як отримати відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

   Відповідно до частини І статті 11 Закону України «Про державне реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (даті - Закон) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

   Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:

1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів;

2) оприлюднення публічної інформації з Єдиного державного реєстру у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

3) безоплатного доступу через персональний кабінет до документів, поданих юридичною особою, фізичною особою - підприємцем та громадським формуванням, то не мас статусу юридичної особи, для проведення реєстраційних дій. відомостей про результати їх розгляду, документів, що містяться в реєстраційній справі таких осіб в електронній формі, та відомостей про цих осіб, які актуальні на момент запите та на визначене дату. - шляхом їх перегляду, копіювання та роздрукування;

4) документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі;

5) виписок у паперовій формі для проставляння апостилю та в електронній формі;

6) витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або па визначену лату:

7) суб’єктам приватного права може надаватися прямий доступ до Єдиного державного реєстру в електронному вигляді у режимі реального часу на платній основі на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором.

   Частиною 7 статті 11 Закону передбачено, що державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядки. визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.

   

Хто може звернутися та які документи необхідно подати для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю?

   Частиною 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» встановлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства. Справжність підписів учасників, які голосували за рішення, зазначені у підпунктах "а" і "б" цієї частини, засвідчується нотаріально. Якщо у випадках, передбачених законом (смерть учасника, реорганізація тощо), таке рішення приймається без урахування голосів учасника у зв’язку з настанням певної обставини, подається також доказ настання такої обставини (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ). Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "в" цієї частини, засвідчується нотаріально. Разом з таким документом подається доказ набуття права на спадщину або доказ правонаступництва (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ). Якщо відповідно до статуту товариства вимагається згода інших учасників на вступ до товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально. Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "г" цієї частини, засвідчується нотаріально. Якщо відповідно до закону або статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально. Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "ґ" цієї частини, засвідчується нотаріально. Одночасно може бути надана довідка про формування резервного капіталу товариства. Документи подаються такими особами: товариством - якщо подаються документи, зазначені в підпунктах "а" і "б" цієї частини; спадкоємцем чи правонаступником учасника товариства - якщо подається документ, зазначений у підпункті "в" цієї частини; учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником - якщо подається документ, зазначений у підпункті "г" цієї частини; особою, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її, - якщо подається документ, зазначений у підпункті "ґ" цієї частини; позивачем - якщо подаються документи, зазначені в підпунктах "д", "е" цієї частини.

До уваги суб’єктів державної реєстрації, нотаріусів, громадян!

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області доводить до відома роз’яснення Міністерства юстиції України щодо порядку державної реєстрації та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю. 1. Щодо переліку відомостей, що зазначаються у статуті товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю. Відповідно до частини четвертої статті 57 Господарського кодексу України статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір /порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Згідно зі статтею 82 Господарського кодексу України установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього Кодексу. Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів (частина четверта статті 82 Господарського кодексу України). У той же час, підпунктом 1 пункту 6 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон № 2275-VIII) внесені зміни до статті 79 Господарського кодексу України, якою встановлено, зокрема, що порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюється законом. У зв’язку з вищезазначеним, зауважимо, що правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначений Законом № 2275-VIII. Так, перелік відомостей що повинні обов’язково зазначатися у статуті товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю встановлений статтею 11 Закону № 2275-VIII. Згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону № 2275-VIII у статуті товариства зазначаються відомості про: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього. Водночас частиною шостою статті 11 Закону № 2275-VIII встановлено, що статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону. Такими відомостями можуть бути положення що стосуються: надання додаткового строку для погашення заборгованості у зв’язку з простроченням внесення вкладу (стаття 15 Закону № 2275-VIII); порядку збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів (стаття 18 Закону № 2275-VIII); порядку реалізації 2 переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства (стаття 20 Закону № 2275-VIII); відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам (стаття 21 Закону № 2275-VIII); виплати та обмеження виплати дивідендів учасникам товариства (стаття 26 та 27 Закону № 2275-VIII); проведення аудиту фінансової звітності товариства на вимогу учасників (стаття 41 Закону № 2275-VIII); тощо. Частиною третьою статті 56 Закону № 2275-VIII встановлено, що до товариств з додатковою відповідальністю застосовуються норми цього Закону щодо товариств з обмеженою відповідальністю, що не суперечать нормам цієї статті. Додатково повідомляємо, що підпунктом 2 пункту 6 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2275-VIII у Цивільному кодексі України виключено статті 140-151, що стосуються положень про товариство з обмеженою відповідальністю. 2. Щодо документів, які відповідно до закону посвідчують особу. Частиною другою статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон про реєстрацію) передбачається, зокрема, якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу. Відповідно до частини шостої статті 25 Закону про реєстрацію порядок державної реєстрації, підготовки та оформлення рішень про реєстрацію громадських формувань, символіки та проведення інших реєстраційних дій визначається Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців га громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (далі - Порядок державної реєстрації), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330. Згідно з пунктом 5 розділу II Порядку державної реєстрації під час прийняття заяви та документів для державної реєстрації, що подаються особисто заявником, державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації встановлюють особу заявника за документом, що посвідчує таку особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Слід зазначити, що перелік документів, що відповідно до їх функціонального призначення, зокрема, посвідчують особу встановлений частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та включає: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; посвідчення водія; посвідчення 3 особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист. 3. Щодо порядку видачі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр). Частиною четвертою статті 25 Закону про реєстрацію зазначено, що у день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їхніх часток, суб’єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії. Якщо суб’єкту державної реєстрації відома електронна пошта осіб, яким надсилається ця виписка, він у той самий день додатково надсилає копію виписки зазначеним особам електронною поштою. Закон України «Про поштовий зв’язок» визначає правові, соціальноекономічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв’язку і користувачами їх послуг. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про поштовий зв’язок» поштові відправлення - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України. Лист - поштове відправлення у вигляді поштового конверта з вкладенням письмового повідомлення або документа, розміри і масу якого встановлено відповідно до законодавства України (стаття 1 Закону України «Про поштовий зв'язок»). Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про поштовий зв’язок» послуги поштового зв’язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв’язку (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, та повинні відповідати встановленим нормам якості. Згідно з пунктом 11 Правил поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю, Пунктом 19 Правил встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Відповідно до пункту 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його 4 примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв’язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. При цьому згідно з пунктом 2 Правил поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником. 4. Щодо деяких питань, які виникають під час державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю аби товариства з додатковою відповідальністю. Частиною п’ятою статті 17 Закону про реєстрацію передбачається, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи, як заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей; документ про сплату адміністративного збору. Крім того, додатково подаються документи визначені пунктом 3 цієї статті в залежності від змін та особи, яка має право подавати такі зміни. Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку державної реєстрації реєстрація заяв в Єдиному державному реєстрі проводиться в порядку черговості їх надходження. Отже, оскільки зазначені вище документи подаються різними заявниками - внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю проводиться в порядку черговості. Крім того, звертаємо увагу на те, що чинним законодавством не встановлено вимог щодо форми та змісту заяв про вступ та вихід із товариства. Додатково повідомляємо, що розмір адміністративного збору визначений статтею 36 Закону про реєстрацію. Так, за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (крім громадських об’єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою справляється адміністративний збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Абзацом восьмим частини першої статті 36 Закону про реєстрацію встановлено, що якщо відповідно до частини четвертої статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб. 5. Щодо державної реєстрації збільшення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю за рахунок додаткових вкладів. Порядок збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів визначений статтею 18 Закону № 2275-VIII. 5 Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 2275-VIII учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу (частина третя статті 18 Закону № 2275-VIII). Крім того, з учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов’язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі (частина восьма статті 18 Закону № 2275-VIII). Отже, на даному етапі відбувається планування збільшення розміру статутного капіталу товариства, що у свою чергу не тягне за собою державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Відповідно до частини п’ятої статті 18 Закону № 2275-VIII учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів. Згідно з частиною дев’ятою статті 18 Закону № 2275-VIII протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про: 1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами; 2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів; 3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства. Відповідно до частини п’ятої статті 17 Закону про реєстрацію для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю подається, зокрема, рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників. Враховуючи вищезазначене, рішенням загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників може бути одне із рішень зазначене у частині дев’ятій статті 18 Закону № 2275-VIII.

До уваги суб’єктів державної реєстрації, нотаріусів та громадян!

   22 червня 2018 р. набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 06 червня 2018 р. № 484 «Деякі питання функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі – Постанова). Постановою внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» і від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Постановою передбачається приведення нормативних документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідність до законів України «Про довірчі послуги» та «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Крім того, удосконалено процедури надання (припинення) безпосереднього доступу посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування та інших визначених законом осіб, адвокатів та нотаріусів до зазначеного Реєстру. Також посилено вимоги до захисту інформації, що міститься у Реєстрі, з метою запобіганню несанкціонованому доступу та поширенню такої інформації, шляхом застосовування засобів криптографічного захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Документом передбачено започаткування Реєстру об’єктів нерухомого майна, в якому будуть акумулюватися відомості за результатами технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. З текстом Постанови можна ознайомитись за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-funkcionuvannya-der .

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу

   Мін’юстом та його територіальними органами здійснюється розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Мін’юсту. Розгляд скарг забезпечують постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), утворені суб’єктом розгляду скарги. Якщо комісія під час розгляду скарги по суті виявляє адміністративне правопорушення у сфері державної реєстрації, відповідальність за вчинення якого передбачена статтями 16611 та 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суб’єкт розгляду скарги складає протокол про адміністративне правопорушення у порядку, визначеному Мін’юстом. Частиною першою ст. 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи - підприємця або громадського формування, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації, а також інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи - підприємця або громадського формування - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною першою ст. 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – тягне за собою накладення штрафу від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зростання доходів місцевих бюджетів - наслідок вдало проведених реформ Міністерства юстиції України

   В сучасних умовах розвитку України значно посилюється роль фінансів місцевого самоврядування. Місцеві бюджети є основним джерелом, фінансовою базою органів місцевого самоврядування, активною формою акумуляції певної частини фонду фінансових ресурсів.

   Реформа децентралізації повноважень у сфері державної реєстрації була і залишається пріоритетною у 2018 році, оскільки однією із безумовних її переваг є зарахування адміністративного збору за державну реєстрацію нерухомості та бізнесу до місцевих бюджетів.

   Станом на 01.04.2018 року на території Черкаської області державну реєстрацію у сфері нерухомості та бізнесу здійснюють державні реєстратори усіх 20 районних державних адміністрацій, 50 виконавчих комітетів міських, сільських та селищних рад, 3 акредитованих суб'єктів, а також державні та приватні нотаріуси області.

   Так, за період з 01.01.2018 по 01.04.2018 року до місцевих бюджетів Черкаської області зараховано:

- за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень - 2 957 754,55 грн.;

-за державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців - 577 750,60 грн.