Шполянська Районна
Державна Адміністрація
Шполянський район, Черкаська область

Головне територіальне управління юстиції в Черкаській області інформує

Іпотека як речове право на нерухоме майно

   Іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (далі - Закон про іпотеку)

   Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст.4 Закону про іпотеку).

   Статтею 18 Закону про іпотеку визначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

   Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон про реєстрацію) іпотека є речовим правом, похідним від права власності, яке підлягає державній реєстрації.

   Статтею 3 Закону про реєстрацію встановлено, що державна реєстрація речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах АРК, області, міст Києва та Севастополя, шляхом звернення до державного реєстратора, який перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб’єкти) або до нотаріуса.

   Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

   04 лютого 2019 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03 липня 2018 року № 2478- VIII. Даним нормативно-правовим актом вносяться зміни до низки законодавчих актів, серед яких Закон про іпотеку та Закон про реєстрацію.

   Так, іпотеко держатель зобов'язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов’язанням, забезпеченим іпотекою (частина друга статті 4 Закону про іпотеку).

   Слід зазначити, що відповідно до статті 2 Закону про реєстрацію державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

   Державна реєстрація іпотеки проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації заяви у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

   За державну реєстрацію іпотеки справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2019 - 100 грн.).

Підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців


   Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України ««Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) визначено підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації:

- подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі:
- невідповідність документів вимогам, установленим ст. 15 цього Закону;
- невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
- невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
- невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до ст. 13 цього Закону;
- несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі;
- подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.
   Зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

«Видаєш друкований засіб масової інформації? Не забувай про розміщення вихідних даних у кожному випуску!»  

   Відповідно до статті 32 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» у кожному випуску друкованого засобу масової інформації повинні міститися такі вихідні дані:

1)    назва видання;

2)    засновник (співзасновники);

3)    прізвище та ініціали редактора (головного редактора);

4)    порядковий номер випуску і дата його виходу в світ;

4-1) прізвище та ініціали особи, відповідальної за випуск відповідного номера видання;

5)    індекс видання, розповсюджуваного за передплатою;

6)    тираж;

7)    ціна або помітка «Безкоштовно»;

8)    адреси редакції, видавця, друкарні;

9)    серія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію;

10)    видавець (співвидавці).

   Розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації без вихідних даних забороняється. 

Особливості державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця


   На сьогоднішній день чинним законодавством передбачена норма, що дозволяє зареєструвати право власності за померлою особою. Для цього обов’язково має бути заведена спадкова справа (відкрити спадкову справу можна у нотаріуса або у уповноваженої на це посадової особи органу місцевого самоврядування, що має право надавати обмежене коло нотаріальних послуг).

   Які документи необхідно подати?

   Державна реєстрація права власності за спадкодавцем проводиться на підставі заяви спадкоємця (п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127). Також необхідно подати документ, що підтверджує набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

   Чинними нормативно-правовими актами не встановлено вимог до форми і змісту документа, що містить відомості про склад спадкоємців. Такий документ може бути виданий у довільній формі (лист, довідка) на підставі матеріалів спадкової справи, головне, щоб цей документ містив відомості про кількісний склад спадкоємців, а також про особу спадкоємця-заявника.

   Куди звертатись для проведення відповідної реєстрації?

   Державна реєстрація прав проводиться за заявою спадкоємця суб’єктом державної реєстрації прав або нотаріусом в межах області, де розташовано майно. Але реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться лише тим нотаріусом, яким вчинено таку дію.

   У разі коли нерухоме майно розташоване в межах декількох територій - Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва чи м. Севастополя, державна реєстрація прав проводиться в межах однієї території, що обрана заявником.

 

«Поняття та особливості державної реєстрації права земельного сервітуту» 

   Згідно статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Важливою умовою є те, що встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений; ; земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду та підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

   Згідно норм чинного законодавства сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Необхідно зазначити, що він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам. Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

   Для державної реєстрації права земельного сервітуту подаються: - заява:

- документ, що підтверджує виникнення права земельного сервітуту (договір, укладений в установленому законом порядку; заповіт, яким установлено сервітут; рішення суду, що набрало законної сили тощо);

- документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію права сервітуту (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору).

   Державна реєстрація права сервітуту проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви, адміністративний збір справляється у розмірі 100 грн.

   Державна реєстрація права сервітуту, яке поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру (ст. 79"1 Земельного кодексу України).

Як зареєструвати право власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна
 

   Щоб на новозбудований об’єкт нерухомого майна виникло право власності його необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що знаходиться в Черкаській області можна звернутися до будь-якого державного реєстратора чи нотаріуса Черкаської області. Для державної реєстрації необхідно подати такі документи:

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів);

- технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

- документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.

   У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки).     Якщо майно набувається у спільну часткову власність - подається письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна .

   Якщо будівництво майна здійснювалось у результаті спільної діяльності подається договір про спільну діяльність або договір простого товариства. Адреси суб’єктів державної реєстрації Черкаської області за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/cub-iekty-derzhavnoi-reiestratsii-cherkaskoi-oblasti/


Доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру в електронній формі безоплатно! 

   Безоплатний доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру в електронній формі надається через портал електронних сервісів з метою перегляду, копіювання та друку відомостей щодо: -   юридичної особи; -   відокремленого підрозділу юридичної особи; -   фізичної особи - підприємця; -   громадського формування, що не має статусу юридичної особи; -  виданих витягів з Єдиного державного реєстру. Пошук відомостей в Єдиному державному реєстрі через портал електронних сервісів здійснюється за такими критеріями: -   щодо юридичної особи - найменування або ідентифікаційний код юридичної особи; -   щодо відокремленого підрозділу юридичної особи - найменування або ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; -   щодо фізичної особи - підприємця - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта); -   щодо громадського формування, що не має статусу юридичної особи, - найменування громадського формування та його впд (громадське об’єднання) постійно діючий третейський суд, відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництво, філія іноземної благодійної організації); - щодо виданих витягів з Єдиного державного реєстру - номер та дата формування відповідного витягу.

 

«Порядок роботи Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації»

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Черкаської області. 
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Вимоги до оформлення скарги визначені:
•    Ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно  та їх обтяжень»; 
•    Ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -  підприємців та громадських формувань»;
•    Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.
   Скаргу можна подати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: бульвар Шевченка 185, м. Черкаси, 18001.
   За консультацією звертайтеся за телефоном (0472) 33-00-27.
   Оскаржити неправомірно проведену реєстрацію можна до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка діє при Міністерстві юстиції України за адресою: вулиця Городецького 13, м. Київ, 01001.

 

«Маєте скарги на рішення, дії чи бездіяльність державних реєстраторів? Звертайтеся до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації!»

   Кожен, хто вважає, що його права та інтереси порушені у сфері державної реєстрації має можливість абсолютно безкоштовно звернутись до Міністерства юстиції України або до його територіального органу з  відповідною скаргою. Для цього потрібно виконати простий алгоритм дій.
   По-перше, необхідно визначити належного суб’єкта розгляду скарги. Так, Міністерство юстиції України розглядає скарги:
- на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
   Якщо ж оскаржується рішення (крім рішення, про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав, у такому випадку необхідно звертатись до територіального управління юстиції. У межах Черкаської області скаргу можна подати  до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.
   По-друге, скарга повинна бути подана у письмовій формі та відповідати вимогам ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у сфері реєстрації нерухомості), ч.5 ст. 34 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у сфері реєстрації бізнесу).
   Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.
   До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).
   Особливий аспект полягає у тому, що у разі не дотримання хоча б однієї з вимог передбачених законодавством, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде відмовлено у розгляді скарги по суті.
   У разі наявності бажання у скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті, необхідним є зазначення у скарзі актуальних засобів зв’язку. 
 

До уваги суб'єктів державної реєстрації, нотаріусів та громадян!

   29 січня 2019 року Міністерством юстиції України та Державною судовою адміністрацією України за №270/5/94 прийнято наказ «Про інформаційну взаємодію між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним  державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і Єдиним державним реєстром судових рішень», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2019 р. за № 118/33089.

   Зазначеним наказом затверджено Порядок інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державшім реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і Єдиним державним реєстром судових рішень.

 

До уваги представників агропідприємств!

   Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.
У березні 2019 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 13.03.2019 та 27.03.2019 об 11.00 год. За адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 340.
   Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 244.
 

До уваги релігійних організацій!

   26 грудня 2018 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» від 20 грудня 2018 № 2662-VIII (далі — Закон).

   Законом внесено зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійної організації (об’єднання), яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації (об’єднання) входить до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України.

   Закон зобов’язує таку релігійну організацію (об’єднання) в своїй повній назві, зазначеній у її статуті (положенні), відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить (частиною якої вона є), шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації (об’єднання) з можливим додаванням слів «в Україні» та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації.

   У разі якщо протягом чотирьох місяців (для релігійних громад — дев’яти місяців) з дня набрання чинності цим Законом та/або набрання чинності законом, яким іноземна ‘держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, релігійна організація (об’єднання) не внесла передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подала відповідні зміни до свого статуту (положення) на реєстрацію, її статут (положення) втрачає чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації (об’єднання).

 

 «Форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців га громадських формувань»

 

   Як інформує Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань затверджено наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 (зі змінами).

   До форми 3 (Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) були внесені окремі зміни згідно з Наказом Міністерства юстиції України № 4146/5 від 29.12.2018.

   Актуальні форми заяв можна знайти на сайтах:

- Верховна Рада України (https://zakon.rada.gov.ua); 
- Ліга:Закон (
https://ligazakon.net);
- Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області (
http://uprav.ck.minjust.gov.ua/formy-zaiav/).

   Згідно пункту 2 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон) однією з підстав для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації є невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 Закону. А саме, частиною 2 статті 15 Закону встановлено, що форми заяв про державну реєстрацію затверджуються Міністерством юстиції України.

   Тому звертаємо увагу, що заявнику при заповненні форм заяв у сфері державної   реєстрації   необхідно   бути   уважними,   використовувати   лише актуальні форми заяв та не змінювати їх (видаляти або додавати окремі блоки заяви, додавати рядки в блоках заяви).

Он-лайн будинок юстиції - зручний сервіс для громадян

   Он-лайн будинок юстиції - це можливість для кожного громадянина, який має доступ до Інтернету, замовити ряд послуг не виходячи з дому. В режимі онлайн запроваджено послуги, надання яких викликає найбільші черги та створює бюрократію. Даний сайт забезпечує отримання послуг без контакту з представниками влади. Тут Ви отримаєте необхідні сервіси в електронному режимі.

   За допомогою цього сайту Ви можете :

  • отримати повторні документи про державну реєстрацію актів цивільного стану: свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть, зміну Імені, а також відповідні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
  • здійснити державну реєстрацію громадської організації зі статусом юридичної особи;
  • скористатися послугою SMS-МАЯК: зареєструватися і отримувати миттєві повідомлення про статус будь-яких об’єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
  • отримати Електронний цифровий підпис за допомогою Програмного комплексу користувача центру сертифікації ключів «ЦТ Користувач ЦСК»;
  • отримати інформацію з Державних реєстрів.

   Зокрема, для проведення попередньої правової експертизи документів для державної реєстрації громадської організації необхідно зайти на портал Он-лайн будинок юстиції, зареєструватись в особистому кабінеті, прикріпити та подати скан - копії документів відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме:

  • заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи,
  • примірника оригіналу (нотаріально засвідченої копії) рішення засновників про створення юридичної особи,
  • реєстру осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах),
  • відомостей про керівні органи громадського формування, відомостей про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій,
  • установчого документу юридичної особи.

   За результатами попередньої правової експертизи заявнику направляється повідомлення.

   Якщо Ви бажаєте скористатися Он-лайн будинком юстиції - переходьте за адресою: online.minjust.gov.ua

 

Увага! Мораторій на продаж землі продовжено до 01 січня 2020 року

   07 лютого 2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» від 20.12.2018 № 2666-VIII.

   Інформуємо, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року:

– забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств;

– не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 Земельного Кодексу України земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

   Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами “а” та “б”, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, в порядку, визначеному цим Законом.

   Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами “а” та “б”, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

 

З 15 січня 2019 року діє Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктив нерухомого майна у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186

   З 15 січня 2019 року діє Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186 (далі - Інструкція), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2018 року за № 1442/32894.

   Інструкція визначає механізм проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб’єкти господарювання, і діє на всій території України.

   Слід звернути увагу на те, що технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна є одним із документів, необхідних для проведення державної реєстрації у випадках, передбачених пунктами 41, 42, 44, 45, 54, 68, 69, 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок).

   Також, відповідно до пункту 58 Порядку для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об’єкта, також подасться технічний паспорт на такий об’єкт.

   При цьому пунктом 2 розділу І Інструкції встановлено, що технічний паспорт - це документ, що складається па основі матеріалів технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, ім’я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, відомості щодо суб'єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. Технічний паспорт має бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника суб’єкта господарювання, який проводив інвентаризацію, а також підписом виконання робіт і контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката на право виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

   З огляду на дію нормативно-правових актів у часі на підтвердження технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, проведеної після 15 січня 2019 року, державним реєстраторам слід приймати технічні паспорти, оформлені відповідно до вимог Інструкції.

   Зразки технічних паспортів на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, па квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у будинку квартирного типу (гуртожитку), на садовий (дачний) будинок, на гараж (машино- місце), на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, на будинок квартирного типу (гуртожиток), на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, на захисну споруду цивільного захисту з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, на групу нежитлових приміщень, на об'єкт незавершеного будівництва, на багатофункціональні будинки для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів), з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, на допоміжну (господарську) будівлю, яка не належить до садибного, дачного та садового будинку наведені у додатках 3-8, 10-15 до Інструкції.

   Водночас, зважаючи на те, що законодавством не визначено строку дії технічного паспорта, документи, видані до набрання чинності Інструкцією, не потребують приведення у відповідність до неї та приймаються державними реєстраторами без обмежень.

   Окремо слід звернути увагу на те, що з метою впорядкування відносин у сфері інвентаризації об’єктів нерухомості Інструкцією запроваджується інститут зберігача інвентаризаційної справи. Згідно з пунктом 2 Інструкції це юридична особа публічного права, яка здійснює зберігання інвентаризаційної справи за місцем розташування об’єкта нерухомого майна. Зберігач не проводить роботи з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, натомість надає інвентаризаційним справам номери, забезпечує внесення поточних змін до них, здійснює інші повноваження, передбачені Інструкцією.

   Надання достовірної інформації з матеріалів технічної інвентаризації та зняття копій з них на запити фізичних та юридичних осіб також проводяться безпосередньо працівниками зберігача (пункт 7 розділу XI Інструкції).

   Отже, у разі виникнення сумнівів щодо поданих матеріалів технічної інвентаризації, потрібно звертатись до зберігачів інвентаризаційних справ.

   Згідно з положеннями частини другої статті 181 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. У зв'язку з цим, за одержанням інформації щодо юридичних осіб, які здійснюють зберігання інвентаризаційних справ на відповідній території необхідно звертатись до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна або Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яке здійснює формування та реалізацію державної політики у сфері технічної інвентаризації об’єктів нерухомості.

 

«Кримінальна відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу»


   Питання відповідальності у сфері державної реєстрації нерухомості  та бізнесу регулюється статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статтею 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
   Державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.
   Державним реєстратором у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу  є особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріус, державний виконавець та приватний виконавець (у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки).
   Суб’єктами державної реєстрації у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єкти.    
   Кримінальна відповідальність державних реєстраторів передбачена розділами XV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочинів проти журналістів» та XVІІ «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» Кримінального кодексу України.
   Зміст кримінальних правопорушень державних реєстраторів розкривають статті 358 («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»), статті 364 («Зловживання владою або службовим становищем»), статті 3652 («Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги»), статті 367 («Службова недбалість») Кримінального кодексу України.

 

«Куди звертатися зі скаргою на державного реєстратора? Де дізнатися про час і місце розгляду скарги?»

   На законодавчому рівні надано можливість оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації не тільки до суду, але й цілком безкоштовно до Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

   До повноважень Міністерства юстиції України належить розгляд скарг:

- на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

- на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

- на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації нерухомості);

- на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації бізнесу);

- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

   Скаргу можна подати або надіслати до:

- Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001);

- Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001).

   Довідкова інформація та методична допомога щодо складання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації надається Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області за телефоном (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. 244.

   Оголошення про час і місце проведення засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що діє при Міністерстві юстиції України, розміщуються на сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/other/zasidannya_komisii).

 

«Яке майно підлягає державній реєстрації?»

   Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. За Кодексом до нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181).
   Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено державну реєстрацію прав на таке нерухоме майно:
- земельні ділянки;
- підприємства як єдині майнові комплекси; 
- житлові будинки; 
- будівлі;
- споруди, а також їх окремі частини;
- квартири; 
- житлові та нежитлові приміщення.
   Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
   Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.
Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.
   Якщо державним реєстратором безпідставно, необґрунтовано відмовлено у проведенні реєстраційних дій, то рішення державного реєстратора може бути оскарженим до суду або до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка постійно діє при Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001). 
   Якщо за результатом розгляду скарги приймається рішення про її  задоволення, у такому випадку скасовується рішення про відмову в державній реєстрації прав та суб’єктом розгляду скарги проводиться державна реєстрація прав на нерухомість. 

 

До уваги суб’єктів державної реєстрації, нотаріусів та громадян!

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє і про те, що 04.02.2019 набирають чинності зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (далі - Закон) до статті 24 Закону України «Про державну'' ' реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
   Зазначаємо, що частину 4 статті 24 доповнено пунктом 7 наступного змісту: 
  - Відмова в державній реєстрації прав у разі наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно не застосовується у разі:
  «7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку-; передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших ! речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем».
   Ознайомитись з текстом Закону Ви можете за посиланням: | https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2478-19.
 

До уваги суб`єктів державної реєстрації, нотаріусів та громадян!

   З 31 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи»  від 17 січня 2019 № 2673-VIII , яким  внесено зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію).

   Так, Законом про реєстрацію доповнено перелік суб’єктів державної реєстрації, а саме: у разі державної реєстрації юридичних осіб – релігійних організацій суб’єктом державної реєстрації є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські  державні адміністрації  (абзац третій пункту 14 частини першої статті 1 Закону про реєстрацію).

   Крім того, положення частини третьої статті 29 Закону про реєстрацію тепер передбачають, що реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб’єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи – підприємця: щодо релігійної організації – у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, в обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях.

   З текстом вищевказаних наказів можна ознайомитися за посиланнями: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2673-19/print.

 

До уваги громадян! Як отримати інформацію про майно особи або про власника майна?

   Будь-яка фізична чи юридична особа може отримати інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав).

   Для фізичних та юридичних осіб інформація за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України (https://miniust.gov.ua), за умови ідентифікації фізичної або юридичної особи з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.

   Отримати інформацію з Державного реєстру прав у паперовій формі можна у будь-якого суб’єкта державної реєстрації (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Кйєві та Севастополі державні адміністрації та акредитовані суб’єкти) чи у будь-якого нотаріуса.

   Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.

   За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:

- 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб — отримання інформації, витягу в паперовій формі (у 2019 році — 50 грн.);

- 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб — отримання інформації, витягу в електронній формі (у 2019 році — 20 грн.).

 

«Відокремлені підрозділи громадського об`єднання»

   Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об’єднання згідно із статутом, у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

   Відокремлені підрозділи громадського об’єднання не є юридичними особами, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

   Відокремлені підрозділи громадського об’єднання утворюються та здійснюють свою діяльність на основі статуту громадського об’єднання.

  Відокремлені підрозділи громадського об’єднання зі статусом юридичної особи можуть мати своє положення, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання. Положення про відокремлений підрозділ громадського об’єднання містить інформацію про найменування відокремленого підрозділу, назву керівних (та в разі потреби контролюючих) органів, порядок обрання (призначення), строк повноважень, перелік повноважень керівних (та в разі потреби контролюючих) органів.                      Положення про відокремлений підрозділ громадського об’єднання не може суперечити законам та статуту громадського об’єднання.

 

«Державна реєстрація статутів територіальних громад»

   З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально- економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.

   Питання затвердження статуту територіальної громади вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

   Умови та порядок державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст визначає Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад (далі - Положення), затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1150.

   Реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст (крім м. Києва) здійснюється відповідними головними територіальними управліннями юстиції, статуту територіальної громади м. Києва - Мін’юстом за заявою встановленого зразка (додаток 1).

   Заява оформлюється на бланку сільської, селищної, міської ради із зазначенням відповідних вихідних реквізитів.

   Відповідно до пункту 1-1 Положення прийняття та видача документів здійснюється через центри надання адміністративних послуг.

   Для реєстрації статуту разом із заявою подаються:

а)  статут територіальної громади села, селища, міста (далі - статут) у двох примірниках;

б)    рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження статуту;

в)  протокол пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування, на якому прийнято рішення про реєстрацію статуту.

   Документи, що подаються для реєстрації статуту, мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства та цього Положення.

   Заява про реєстрацію статуту розглядається в місячний термін і за результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію статуту або відмову в його реєстрації.

   У разі прийняття рішення про реєстрацію статуту видається свідоцтво про державну реєстрацію статуту територіальної громади встановленого зразка (додаток 2). Відомості про це вносяться до реєстру статутів територіальних громад, який ведеться органом, що здійснює реєстрацію статутів.

   Підставою для відмови в реєстрації статуту може бути його невідповідність Конституції та законам України. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про відмову в реєстрації статуту надсилає таке рішення до центру надання адміністративних послуг, що здійснював прийняття відповідних документів, для видачі його заявникові.

   Рішення про відмову в реєстрації статуту може бути оскаржено в судовому порядку.

 

До уваги суб`єктів державної реєстрації, нотаріусів та громадян!

  Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 № 186, який набрав чинності 15.01.2019, у новій редакції викладено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна.

    Ознайомитися з текстом наказу ви можете за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-18#n2
 

«Зручні он-лайн сервіси Міністерства юстиції України для громадян»

   Для забезпечення зручності, економії часу та коштів Міністерством юстиції України для користувачів адміністративних послуг запроваджено он-лайн сервіси «Онлайн будинок юстиції», «Кабінет електронних сервісів». Наразі фізичні та юридичні особи мають можливість в режимі он-лайн:

- отримати документи та інформацію з державних реєстрів Міністерства юстиції України;

- подати документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи-підприємця;

- провести попередній правовий аналіз документів щодо реєстрації громадської організації;

- скористатись рубрикою соціальний ліфт, яка надає можливість ознайомитись з переліком вакансій Міністерства юстиції України та його територіальних підрозділів, обрати напрямок діяльності та регіон в якому ви бажаєте працювати, а також подати своє резюме;

-відслідковувати статус будь-яких об'єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, поставивши їх на контроль за допомогою рубрики SMS -Маяк;

- отримати кваліфікований цифровий підпис;

- за допомогою «Веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» записатись на прийом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у зручний для вас час, задати питання в онлайн режимі, подати заяву на реєстрацію актів цивільного стану;

- скористатись пошуком законодавчих документів, шаблонів (зразків документів) тощо. Переваги отримання послуг он-лайн:

- отримання відповідної інформації в режимі он-лайн;

- зручність, відсутність черг та економія часу;

- можливість оплати в он-лайн режимі;

- розмір адміністративного збору за отримання інформації/відомостей в електронній формі значно менший ніж розмір адміністративного збору за отримання інформації у паперовій формі;

- цілодобовий доступ до он-лайн сервісу; - отримання послуг без контакту з представниками влади.

   Необхідно зазначити, що в електронній формі інформацію можливо отримати за умови ідентифікації особи (фізичної чи юридичної) з використанням кваліфікованого цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, реєстрації користувача на відповідному порталі, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації «Bank ID». Скористатись зазначеними послугами можна за посиланнями https://kap.minjust.gov.ua/, https://online.minjust.gov.ua/. Відомості з державних реєстрів Міністерства юстиції України , що надаються у паперовій або електронній формах мають однакову юридичну силу. Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.

 

До уваги представників агропідприємств!

    Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.
   У лютому 2019 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться  13.02.2019 та 27.02.2019 об 11.00 год. За адресою: м. Черкаси, 
бул. Шевченка, 185, каб. № 340.
       Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 244.  

 

До відома державних реєстраторів!

  Згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 № 186, який набрав чинності 15.01.2019, у новій редакції викладено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна.

   Ознайомитись з текстом наказу Ви можете за посиланням: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/zl442-18#n2.  

 

Порядок роботи Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Черкаської області.

   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

   Вимоги до оформлення скарги визначені:

  • Ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно  та їх обтяжень»;

  • Ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -  підприємців та громадських формувань»;

  • Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.

    Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

   До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

   Скаргу можна подати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: бульвар Шевченка 185, м. Черкаси, 18001.

    За консультацією звертайтеся за телефоном (0472) 33-00-27.

   Оскаржити неправомірно проведену реєстрацію можна до Міністерства юстиції України за адресою: вулиця Городецького 13, м. Київ, 01001.

 

Як правильно оформити скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації? До якого суб’єкта слід звернутися зі скаргою?

Як правильно оформити скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації? До якого суб’єкта слід звернутися зі скаргою?

   При Міністерстві юстиції України, його територіальних органах створено комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що розглядає скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Черкаської області.
     Міністерство юстиції України розглядає скарги:
- на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
- на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
- на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
- на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.
   Вимоги до термінів подачі скарги:
- скарга має бути поданою протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Вимоги до змісту скарги:
- необхідно вказати реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);
- необхідно викласти зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
- вказати норми законодавства, які порушено на думку скаржника;
- викласти обставини, якими обґрунтовуються вимоги;
- мають бути вказані відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до відповідних реєстрів.
   Вимоги до оформлення скарги:
- необхідно вказати повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб);
- необхідно вказати найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
- необхідно зазначити дату складання скарги;
- скарга має бути підписана.
   Вимоги до супровідних документів:
- якщо скарга буде подаватися представником, необхідна довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника (або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку);
- до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності).
   Що означає «копія засвідчена в установленому порядку» та з чого складається відмітка про засвідчення копії?
   Відмітка про засвідчення копії складається:
- зі слів «згідно з оригіналом»;
- назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища;
- дати засвідчення копії;
- засвідчуватися повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки (за наявності) підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
   Скаргу можна подати або надіслати до:
- Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001);
- Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001).

 

«Державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва»

   Процедура державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок).

   Згідно пункту 75 Порядку для державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням подаються:

1) документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;

2) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об’єкта).

   Для державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності подається документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав)(пункт 76 Порядку).

«До уваги громадян! Щодо прийняття та видачі документів місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги під час державної реєстрації громадських формувань»

   Процедуру проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, права та обов’язки суб’єктів у сфері державної реєстрації визначено Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5.

   Державна реєстрація може проводитись за заявою заявника шляхом звернення до фронт - офісів, що забезпечують прийняття та видачу відповідно до цього Порядку документів під час державної реєстрації.

   Наказом Міністерства юстиції України від 17.06.2016 №1717/5 запроваджено пілотний проект в частині забезпечення прийняття та видачі документів під час державної реєстрації громадських формувань відповідно до Порядку №359/5 місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги як фронт-офісами.

   З метою забезпечення доступності, а також підвищення якості надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації громадських формувань прийняття та видача документів під час державної реєстрації громадських формувань поряд з Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області здійснюється місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

   Інформацію про місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги із зазначенням їх місцезнаходження можна знайти за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/derzhavna-reiestratsiia/http://cherkasy.legalaid.gov.ua/ua/

До уваги громадян! Щодо надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації громадських формувань

   З метою створення належних та зручних умов для подання документів для державної реєстрації громадських формувань на сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у розділі Управління державної реєстрації можна ознайомитися з Методичними рекомендаціями щодо взаємодії територіальних органів Міністерства юстиції України з центрами надання адміністративних послуг, центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні державної реєстрації громадських обʼєднань (зі змінами), в яких містяться зразки заповнених форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затверджених наказом Міністерства юстиції України      «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 18.11.2016 № 3268/5.
   Крім того, на сайті розміщено типові зразки статуту громадської організації, протоколу установчих зборів засновників громадської організації та зразок відомостей про керівні органи громадської організації.
   Звертаємо увагу, що подати документи для державної реєстрації створення громадської організації зі статусом юридичної особи відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» можна за допомогою сервісу «Он-лайн будинок юстиції». Документи подаються у режимі он-лайн, для цього достатньо зайти на сайт сервісу https://online.minjust.gov.ua.
   За результатом розгляду поданих документів проводиться попередня правова експертиза та на електронну пошту заявника направляється повідомлення щодо відповідності поданих документів вимогам Закону.

До уваги суб’єктів державної реєстрації, нотаріусів та громадян!

   З метою забезпечення захисту речових прав, економічних інтересів громадян та інвесторів, зменшення ризиків незаконного заволодіння нерухомим майном Кабінетом Міністрів України (далі — КМУ) 27.12.2018 прийнято розпорядження № 1069-р про внесення змін до розпорядження КМУ від 26.10.2016 № 789 «Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо інформування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким передбачається запровадження сервісної послуги з подання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій у електронній формі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

   Умови надання зазначеної послуги наступні:

  • сервісна послуга з подання заяв про заборону вчинення реєстраційних дій в електронній формі надається технічним адміністратором Державного реєстру прав з використанням телекомунікаційних засобів за бажанням фізичної або юридичної особи на платній основі на підставі укладених договорів;
  • сервісна послуга з подання заяв про заборону вчинення реєстраційних дій в електронній формі надається виключно за умови наявності зареєстрованого права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна з присвоєним такому об’єкту реєстраційним номером;
  • сервісна послуга з подання заяв про заборону вчинення реєстраційних дій в електронній формі надається виключно за умови використання кваліфікованого електронного підпису, у тому числі з використанням ресурсів комунікаційних мереж мобільного зв’язку (“MobileID”);
  • технічним адміністратором Державного реєстру прав забезпечується передача’заяв про заборону вчинення реєстраційних дій, поданих в електронній формі, суб’єктам державної реєстрації прав, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням нерухомого майна.

   Ознайомитись з текстом змін Ви можете за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1069-2018-%D1%80.

 

 «До уваги представників агропідприємств!» 

   Для забезпечення захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств та оперативного реагування на випадки силового захоплення земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств (адреса: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, номер гарячої лінії: (0472) 33-00-27. 
   Засідання регіональної робочої групи проводяться кожну другу та четверту середу місяця об 11.00 годині, а у разі необхідності негайно реагувати на ситуацію – невідкладно.
   Щотижня мобільні точки доступу до надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області,  до складу яких входять представники ГТУЮ у Черкаській  області,  Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області та нотаріуси,  здійснюють виїзди у райони з метою надання  якісної  правової допомоги.
  З графіком роботи мобільних точок доступу до надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області можна ознайомитися на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 
за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua. 

«Строки для оскарження та розгляду скарг Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації»


  Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закони), рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області утворена постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скарги у межах Черкаської області (скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001):

-  на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора;

-  на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

  Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості, передбачені Законами та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128.

   Така скарга у день її надходження реєструється суб’єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

 Повідомляємо, що розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб’єктом розгляду скарги, при цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

  Відповідно до частини 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та частини 5 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», скарга обов’язково має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.    

     До скарги додаються засвідчені копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також, якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

   У разі недотримання вимог щодо оформлення скарг у розгляді таких скарг по суті буде відмовлено.

 

«Як припинити повноваження керівника організації роботодавців?»

   Роботодавці мають право об’єднуватися в організації роботодавців, вільно вступати до таких організацій та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених їх статутами.
   Організації роботодавців, їх об’єднання можуть створювати об’єднання організацій роботодавців, вступати до таких об'єднань та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених статутами об’єднань організацій роботодавців.
   Член організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців має право в будь-який час припинити своє членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців шляхом подання заяви до відповідних статутних органів.                Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців на будь- яких виборних посадах в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців.
   02.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1666-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі - Закон ), яким внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.
   Зокрема, частину третю статті 2 Закону «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності» якого, дія абзацу першого цієї частини не поширюється для членів організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців, обраних на посади керівника та заступника керівника організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.
  Звертаємо увагу, що про прийняте уповноваженим органом організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців рішення повідомляється в 60-денний термін суб’єкт державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

 

 «Адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації»

   Статтями 16611 й та 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері державної реєстрації вчинені:
- державними реєстраторами, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, акредитованими суб’єктами;
- нотаріусами (як державними, так і приватними);
- державними виконавцями, приватними виконавцями (які є державними реєстраторами у випадках визначених законом).
   Повноваження щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення мають:
- Міністерство юстиції України (за результатами розгляду по суті скарг у сфері державної реєстрації Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, камеральних перевірок у випадку виявлення правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена статтями 166 й та 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
- територіальні органи Міністерства юстиції України (за результатами розгляду по суті скарг Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у випадку виявлення правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена статтею 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

 

До уваги власників невитребуваної земельної частки (паю) або їх спадкоємців!

   З 01 січня 2019 року набули чинності зміни до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі — Закон) щодо використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв).

   Закон дає визначення що таке нерозподілена земельна ділянка та що є невитребуваною земельною часткою (паєм). Так:

  • нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю);
  • невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

   Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

   Законом встановлено граничний термін оформлення права власності на земельну ділянку власником невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцем.

   У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

   Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

   За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

   Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної її частки (паю) або його спадкоємцям.

 

Надання документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, фізичної особи — підприємця, у паперовій формі

   Документи, що містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі надаються за запитом про надання документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, фізичної особи — підприємця, заявника, шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, утвореного при суб’єкті державної реєстрації, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» уповноважений зберігати реєстраційні справи у паперовій формі.

   Під час прийняття запиту державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації або уповноважена особа центру надання адміністративних послуг інформує заявника про те, що персональні дані заявника використовуються відповідно до закону та виключно для цілей ведення Єдиного державного реєстру.

   Разом із запитом заявник подає документ, що підтверджує внесення плати за надання документа в паперовій формі, що міститься у реєстраційній справі. Плата справляється за кожен отриманий документ. Запит не підлягає реєстрації у Єдиному державному реєстрі у разі відсутності документа про внесення плати за надання документів, що містяться у реєстраційній справі.

   Кількість документів, щодо яких подається запит, не обмежується.

   За результатом розгляду запиту щодо надання документів, що містяться в реєстраційній справі, державний реєстратор виготовляє копії таких документів для надання їх заявнику.

   Про отримання копій документів, що містяться в реєстраційній справі, заявник робить відмітку на відповідному запиті з проставлянням власного підпису та дати отримання.

   Запит та документ, поданий разом з ним, зберігається у суб’єкта державної реєстрації, центрі надання адміністративних послуг відповідно до законодавства протягом трьох років.

 

«Зростання доходів місцевих бюджетів - наслідок вдало проведених реформ Міністерства юстиції України»

   В сучасних умовах розвитку України значно посилюється роль фінансів місцевого самоврядування. Місцеві бюджети є основним джерелом, фінансовою базою органів місцевого самоврядування, активною формою акумуляції певної частини фонду фінансових ресурсів.

   Реформа децентралізації повноважень у сфері державної реєстрації була і залишається пріоритетною у 2018 році, оскільки однією із безумовних її переваг є зарахування адміністративного збору за державну реєстрацію нерухомості та бізнесу до місцевих бюджетів.

   Станом на 01.01.2019 року на території Черкаської області державну реєстрацію у сфері нерухомості та бізнесу здійснюють державні реєстратори усіх 20 районних державних адміністрацій, 53 виконавчих комітетів міських, сільських та селищних рад, 3 акредитованих суб'єктів, а також державні та приватні нотаріуси області.

   Так, у 2018 році до місцевих бюджетів Черкаської області зараховано:

- за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень - 12 616 032,70 грн.;

-за державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців - 2 388 905,94 грн.

 

Що потрібно пам`ятати під час реєстрації прав на нерухомість?

   З 1 січня 2019 року набрав чинності закон, що вирішує питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні.

   Нововведеннями передбачено, що строк користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а також строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови (суперфіцій) не може перевищувати 50 років.

  Законодавством визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухомість (права власності, права оренди (суборенди) земельної ділянки, емфітевзису, суперфіцію та інших) є обов’язковою.

  Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду.

   Для розгляду скарг створені постійно діючі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерства юстиції України та Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області.

   Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.

   Скаргу можна подати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

   Консультації надаються за телефоном (0472) 33-00-27.

 

Як припинити повноваження керівника творчої спілки?

   Творча спілка діє на принципах добровільного об’єднання її членів, які належать до одного фахового напряму культури та мистецтва, самоврядування, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм і методів творчої діяльності, визнання авторських прав. У кожному фаховому напрямі може бути створено одне або більше добровільних творчих об’єднань.

   Член творчої спілки має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство у творчій спілці шляхом подання заяви до статутних органів творчої спілки. Членство у творчій спілці зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього самого дня припиняється перебування члена творчої спілки на будь-яких виборних посадах у творчій спілці.

   02.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1666-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», яким внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

   Зокрема, статтю 3 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» доповнено новою частиною, згідно якої, дія частини другої цієї статті не поширюється на членів творчої спілки, обраних на посади керівника та заступника керівника творчої спілки. Членство в творчій спілці зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

   Рішення про затвердження змін до статуту творчої спілки, її територіального осередку, змін у складі виборних органів творчої спілки, її територіального осередку приймається у порядку, визначеному статутом творчої спілки або статутом, на підставі якого діє територіальний осередок всеукраїнської творчої спілки.

   Звертаємо увагу, що про прийняте рішення суб’єкт державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань повідомляється у 60-денний строк у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

 

Як зареєструвати символіку громадського об’єднання?

   Громадське об’єднання із статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор), яка підлягає реєстрації суб’єктом державної реєстрації — Міністерством юстиції України.

   Документи, які подаються заявником для державної реєстрації символіки:

  • заява про державну реєстрацію символіки (форма 14, затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 №3268/5);
  • копія установчого документа юридичної особи;

примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис;

  • зображення символіки у паперовій та електронній формі;
  • опис символіки в паперовій та електронній формі.

   Громадське об’єднання має право на використання власної символіки з дня її реєстрації. Забороняється використання зареєстрованої символіки громадського об’єднання фізичними та юридичними особами без згоди такого об’єднання та для цілей, не пов’язаних з діяльністю такого громадського об’єднання.

   Символіка громадського об’єднання не повинна відтворювати:

  • державні символи України;
  • інші офіційні символи чи знаки, які використовуються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, державні та інші нагороди, печатки та інші відмітні знаки цих органів;
  • державні герби, прапори або офіційні назви інших держав;
  • ім’я або зображення фізичної особи без письмової згоди такої особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом;
  • інші символи та знаки, використання яких обмежено законом.

   Символіка громадського об’єднання має відрізнятися від зображення вже зареєстрованої символіки іншого громадського об’єднання.

   Символіка громадського об’єднання затверджується уповноваженим статутним органом громадського об’єднання в порядку, визначеному його статутом. Рішення про затвердження символіки має містити: вид символіки, її зображення та опис. Опис символіки повинен містити інформацію про кольори, масштаби та пропорції елементів символіки. Зображення символіки повинно містити повне або скорочене найменування громадського об’єднання.

Отримання документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав

   За результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення, а про проведену державну реєстрацію прав — формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав). Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

   Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

   Вимоги до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно затверджені наказом Міністерства юстиції України від 21.11.2016 № 3276/5. Даними вимогами визначено, що рішення державного реєстратора у випадках, передбачених законодавством, може бути оформлено у паперовій формі шляхом його друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора.

   Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, отримані в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, мають однакову юридичну силу та використовуються відповідно до законодавства.

Принцип єдиного громадянства в Україні

   Конституція України визначає, що в Україні існує єдине громадянство — тільки громадянство України. Основним Законом гарантовано громадянам України, що вони не можуть бути позбавлені громадянства і не можуть бути вигнаними за межі України або виданими іншій державі. Водночас громадянам України гарантується право на зміну громадянства, а також піклування і захист тих із них, які перебувають за межами України.

   Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:

  • єдиного громадянства— громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
  • запобігання виникненню випадків без громадянства;
  • неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
  • визнання права громадянина України на зміну громадянства;
  • неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України іншим з подружжя;
  • рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
  • збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

   Держава визнає і гарантує права та свободи людини, захищає її за межами держави. В свою чергу, громадянин має дотримуватися законів і приписів держави, виконувати встановлені обов’язки.

«Проведення моніторингу діяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації»

    Законодавством передбачено контроль за діяльністю державних реєстраторів, нотаріусів, суб’єктів державної реєстрації шляхом розгляду скарг та проведення моніторингу реєстраційних дій в реєстрах. Моніторинг реєстраційних дій проводиться за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом. Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-саиті. За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг. У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

 «Розгляд скарг у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу»

   При Міністерстві юстиції України та Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області створено Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
   Міністерство юстиції України розглядає скарги:
  - на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
  - на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);
  - на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
  - на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
 - на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

  - на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

  Крок 1: Скаржник подає письмову скаргу (вимоги до оформлення скарги визначені статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

  Крок 2: Комісія розглядає скарги в строк, що не перевищує 45 днів.
  Крок 3: За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
   1) відмову в задоволенні скарги;
   2) задоволення (повне чи часткове) скарги.

  Крок 4: Прийняті Комісією рішення, пов’язані із внесенням відомостей до реєстрів, виконуються не пізніше наступного дня після прийняття такого рішення.
   Скаргу можна подати або надіслати до:
- Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького 13, м. Київ, 01001);
- Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульвар Шевченка 185, м. Черкаси, 18001).
   За консультацією звертайтеся за телефоном (0472) 33-00-27

 

«До уваги представників агропідприємств!»

 Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств. У грудні 2018 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 12.12.2018 та 26.12.2018 об 11.00 год. За адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 340. Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 244.

 

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, та державної реєстрації у сфері бізнесу

   Для рогляду скарг на рішення, дії, або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та його територіальних органах утворені постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу (далі комісії). Положення та склад комісії затверджується Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

   Розгляд скарг здійснюється комісією протягом ЗО календарних днів, за необхідності перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб строк розгляду може бути продовжено до 45 календарних днів, про що повідомляється скаржник.

   За результатом розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України « Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» у формі наказу.

   Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:

  • повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місце знаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником скаржника;
  • реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);
  • зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено;
  • викладення обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги;
  • відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;
  • підпис скаржника,  або його представника із зазначенням дати складання

скарги.

   Міністерство юстиції України розглядає скарги:

  • на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо

такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення, та коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

  • на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції

України.

   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

  • на рішення (крім рішення про державну реєстрацію, та рішення, згідно з яким проведенно реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;
  • на дії або бездіяльність суб’єкта державної реєстрації.

   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийнятого рішення.

 

Он-лайн будинок юстиції - зручний сервіс для громадян

   Он-лайн будинок юстиції - це можливість для кожного громадянина, який має доступ до Інтернету, замовити ряд послуг не виходячи з дому. В режимі онлайн запроваджено послуги, надання яких викликає найбільші черги та створює бюрократію. Даний сайт забезпечує отримання послуг без контакту з представниками влади. Тут Ви отримаєте необхідні сервіси в електронному режимі.

   За допомогою цього сайту Ви можете :

  • отримати повторні документи про державну реєстрацію актів цивільного стану: свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть, зміну Імені, а також відповідні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
  • здійснити державну реєстрацію громадської організації зі статусом юридичної особи;
  • скористатися послугою SMS-МАЯК: зареєструватися і отримувати миттєві повідомлення про статус будь-яких об’єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
  • отримати Електронний цифровий підпис за допомогою Програмного комплексу користувача центру сертифікації ключів «ЦТ Користувач ЦСК»;
  • отримати інформацію з Державних реєстрів.

   Зокрема, для проведення попередньої правової експертизи документів для державної реєстрації громадської організації необхідно зайти на портал Он-лайн будинок юстиції, зареєструватись в особистому кабінеті, прикріпити та подати скан - копії документів відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме:

  • заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи,
  • примірника оригіналу (нотаріально засвідченої копії) рішення засновників про створення юридичної особи,
  • реєстру осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах),
  • відомостей про керівні органи громадського формування, відомостей про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій,
  • установчого документу юридичної особи.

   За результатами попередньої правової експертизи заявнику направляється повідомлення.

   Якщо Ви бажаєте скористатися Он-лайн будинком юстиції - переходьте за адресою: online.minjust.gov.ua

 

Підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи - підприємця

    Відповідно до ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено чіткий перелік підстав для відмови у державній реєстрації фізичної особи - підприємця. Отже, суб'єкт державної реєстрації відмовляє у проведенні реєстрації, якщо:
1) документ подано особою, яка не має на це повноважень;
2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
3) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
4) наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
5) наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як фізична особа - підприємець.
   Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт,статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.
    Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових.
   Повідомлення та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщується на порталі електронних сервісів у день відмови.
    У разі відмови державної реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого . дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.
   Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

 

До уваги громадян! Щодо можливості проведення державної реєстрації права власності на майно, набуте спадкодавцем, але право власності на яке не зареєстроване

   Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

   Державній реєстрації підлягають лише ті права, які спадкодавець набув за жита, однак з тих чи інших причин не зареєстрував.

   Раніше, якщо права на момент їх виникнення підлягали державній реєстрації, то відсутність такої реєстрації не давала можливості оформити спадкові права у нотаріуса.

   Сьогодні є можливість вносити до Державного реєстру прав інформацію про право власності спадкодавця на нерухоме майно, що набуто ним за життя.

   Реєстрація права власності спадкодавця за заявою спадкоємця є наслідком не виникнення права власності спадкодавця в момент такої реєстрації, а офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття спадкодавцем речових прав на нерухоме майно, що відбулось в нього за життя.

   Для того, щоб зареєструвати право власності за померлою особою спадкоємець повинен звернутись із заявою до державного реєстратора. Разом із заявою заявник повинен подати:

- документи, які підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно за життя;

- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;

- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову.

   Строк протягом якого має бути проведена державна реєстрація складає п’ять робочих днів з дня реєстрації заяви у Державному реєстрі прав. Також заявник має сплатити адміністративний збір (у 2018 році - 180 гривень).

   За бажанням заявника строк державної реєстрації може бути зменшений, але сума адміністративного збору відповідно збільшена.

 

Строки для оскарження та розгляду скарг Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації

   Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду. Для розгляду скарг створена постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області. Дана комісія розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.
   Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
   У разі якщо останній день строку для подання скарг, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
   Термін розгляду скарги становить ЗО календарних днів ( у деяких випадках може бути продовжений до 45 днів).

 

«Хто може бути засновником громадського об’єднання?»

   Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадські об’єднання» засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.
   Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення.
Кількість засновників громадського об’єднання не може бути меншою, ніж дві особи.
   Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.
   Засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.
   Під істотною участю у цьому Законі слід розуміти пряме та опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або голосів за придбаними акціями (частками).


«До уваги державних реєстраторів, нотаріусів та громадян!»

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, ідо відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.10.2018 № 3236/5 в новій редакції викладено Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, іцо не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки (далі - Вимоги), затверджені наказом Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року N 368/5.
   Згідно Вимог для написання найменування юридичної особи використовуються:
1)     літери українського алфавіту - при написанні найменування українською мовою;
2)     літери латинського алфавіту - при написанні найменування англійською мовою;
3)     розділові знаки та символи: лапки (" ", “ ”, « », які є тотожними), крапка (.), кома (,), двокрапка (:), дужки /()/, апостроф ('), дефіс (-), тире (-), скісна риска (/), знак оклику (!), знак питання (?), номер (N), плюс (+), знак рівняння (=), зірочка (*), ет комерційне (@), амперсанд (&);
4)     цифри: арабські (1, 2, 3, 4, 5, 6. 7, 8. 9, 0) та римські (I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, L, С, D, М).
   Використання інших символів, розділових знаків у найменуванні юридичної особи не допускається.
   Для написання найменування юридичної особи використовуються великі та малі літери:
-    українського алфавіту (А, а, Б, б, В, в, Г, г, Ґ, ґ, Д, д, Е, е, Є, є, Ж, ж, 3, з, И, и, І, і, ї, ї, Й, й, К, к, JT, л, М, м, Н, н, О, о, П, п, Р, р, С, с, Т, т, У, у. Ф, ф, X, х, Ц, ц, Ч, ч, Ш, ш, Щ, іц, Ь, ь, ІО, ю. Я, я) - при написанні найменування українською мовою;
-    латинського алфавіту (А. а. В. b. С, с. D, d. Е, е, F. f. G, g, Н, h, І, і, J. j, K, k, L, 1, M, m, N, n, О, о, P, p, Q, q, R, r. S, s, T, t, U, u, V, v, W, w, X, x, Y, y, Z, z) - при написанні найменування англійською мовою.
Великі та малі літери, використані в установчих документах та при заповненні заяви у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважаються тотожними.


Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців

   Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено наступні вимоги оформлення документів, що подаються для державної реєстрації:
1)     документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
2)     текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
3)     документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
4)     документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
5)     заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;
6)     рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;
7)     рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;
8)     установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;
9)     установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається,
пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів. загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом;
10)     установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;
11)     внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;
12)     передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом;
13)     документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;
14)     документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;
15)     зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;
16) у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.


«Вимоги до найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу»

 
   Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.
   Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.
   Частиною 3 статті 16 Закону передбачено, що назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом.
   Крім того, відповідно до частини 4 статті 16 Закону найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).
 

 «Адміністративний порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав у сфері державної реєстрації нерухомості»

   Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
   Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
   Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводять державні реєстратори, що перебувають у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, нотаріуси шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
   Суб’єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти.
   Заява про державну реєстрацію прав подається заявником шляхом звернення до: суб'єкта державної реєстрації прав; нотаріуса; центру надання адміністративних послуг.
   Кожна особа має право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації не тільки через суд, а й звернувшись з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України або його територіальних органів.
   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність лише у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
   Розгляд скарг громадян у Черкаській області забезпечує постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області (далі - Комісія), головною метою якої, є захист конституційних прав та порушених інтересів фізичних та юридичних осіб.
   Діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження наведених дій в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.
   Вимоги та порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних- осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», а також Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим^дрстановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015.

Внесено зміни до Закону України «Про іпотеку

   4 листопада 2018 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (від 3 липня 2018 № 2478-VIII).

   Закон вносить зміни до Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». 

   Також внесено зміни до Закону України “Про іпотеку”.

   Зміни передбачають, що іпотекодержатель зобов’язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов’язанням, забезпеченим іпотекою.

   У разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об’єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

   У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:

умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;

порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки;

прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.

   Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов’язання:

боржником – фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

боржником – юридичною особою або фізичною особою – підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

   У разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов’язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

   Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов’язанням:

за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем);

за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі).

   Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

  Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

   У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

  • загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
  • опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
  • заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);
  • спосіб реалізації предмета іпотеки;
  • пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
  • початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

   У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

«До уваги представників агропідприємств!»
   Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту правінвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.
   У листопаді 2018 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 14.11.2018 та 28.11.2018 об 11.00 год. За адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 340.
   Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 244.

Зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав

   Відповідно до статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

   Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

   Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

   Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

   Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

   Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

   У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у встановлений строк, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

   Частиною 3 статті 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

 

Вимоги до оформлення скарги у сфері державної реєстрації

   Вимоги до оформлення скарги, що подається до Міністерства юстиції України, його територіальних органів, визначені:

  • Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 37);
  • Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (стаття 34);
  • Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128.
  • карга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я), місце проживання (місцезнаходження) скаржника, а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається ним;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується. До таких реквізитів належить його номер, дата та суб’єкт внесення (це стосується нерухомого майна);

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які, на думку скаржника, порушено;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги;

7) документ, який підтверджує повноваження представника скаржника (якщо скарга подається представником) або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку;

8) підтвердження факту порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваного рішення (це стосується нерухомого майна);

9) належно засвідчені документальні докази порушення прав скаржника державним реєстратором (за наявності).

 

«Суборенда земельних ділянок»

   Суборенда земельної ділянки - це передача земельної ділянки її користувачем (орендарем) іншій особі в користування без зміни її цільового призначення на строк та на умовах, визначених договором оренди.

   Порядок передачі земельної ділянки в суборенду врегульовано статтею 8 Закону України «Про оренду землі».

   Користувач земельної ділянки має право прийняти рішення про передачу її в суборенду у разі, якщо:

   - право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (для договорів оренди, укладених після 01.01.2013) або договір оренди земельної ділянки зареєстровано у встановленому законодавством порядку (територіальними органами земельних ресурсів, до 01.01.2013);

   - орендодавець погоджується з передачею земельної ділянки в суборенду (право передавати земельну ділянку визначено договором оренди як право орендаря; орендар надав письмову згоду на передачу земельної ділянки в суборенду; орендодавець не надіслав письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення протягом одного місяця після отримання звернення орендаря з цього приводу).

   Звертаємо увагу, що строк, на який укладається договір суборенди, не може перевищувати строк оренди земельної ділянки.

   У разі припинення договору оренди, чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

   Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

   За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвІдчується нотаріально.

   Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

   Якщо орендарем земельної ділянки є ініціатор створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

   Окремо звертаємо увагу, що статтею 8 Закону передбачено можливість передачі в суборенду частини орендованої земельної ділянки. Але для цього необхідно визначити таку частину орендованої земельної ділянки встановивши її розмір та межі.

   Встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

   За результатами таких робіт складається технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди. Порядок її складання визначається статтею 55- 1 Закону України «Про землеустрій».

   На підставі складеної документації із землеустрою відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія договору суборенди земельної ділянки, включаються до Державного земельного кадастру (стаття 15 Закону України «Про державний земельний кадастр»).

   Відповідно до статті 8 Закону договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Але ця норма вже втратила актуальність, оскільки з 1 січня 2013 року право оренди та суборенди підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

   Реєстрація самого ж договору суборенди, як і договору оренди, не проводиться.

   Законодавець визначив окремі випадки заборони передачі земельної ділянки в суборенду, а саме: коли на земельних ділянках розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності.

 

Правові засади внесення записів та змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх скасування

   Нормами статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) встановлено, що записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

   У разі зміни ідентифікаційних даних суб’єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи Іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

   Якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

   В свою чергу, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

   Пунктом другим частини 2 статті 26 Закону передбачено, що у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

   У відповідності до частини 3 статті 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується.

   Згідно частини 4 даної статті Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «б» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав.

  Окрім цього, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 Закону).

   Згідно вимог частини 5 статті 34 Закону, за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 р. — 70 грн.).

 

Припинення повноважень керівника політичної партії

   Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії. 02.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі – Закон ), яким внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

   Зокрема, статтю 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» доповнено новою частиною, згідно якої, дія частини шостої цієї статті не поширюється на членів політичних партій, обраних на посади керівника та заступника керівника політичної партії. Членство в політичній партії керівника та заступника керівника політичної партії припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія забезпечує внесення змін до відомостей про політичну партію, її обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, а також про первинні осередки політичної партії, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у 10-денний строк після прийняття рішень з цих питань.

 

«Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації» 

    Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони) передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Мін’юстом з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації.

   Контроль здійснюється шляхом:

- розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

- моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри);

- розгляду обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту (далі - обгрунтоване подання).     

    Під обґрунтованим поданням слід розуміти подання, складене на підставі повного і всебічного з’ясування обставин, які стали підставою для його направлення, з урахуванням наданих територіальним органам Мін’юсту повноважень та підтверджене певними доказами. Моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час (проміжки часу з 00 до 07 години та з 22 до 00 годин у понеділок - суботу, а також неділя і святкові Дні);

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.

   У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації з прийняттям обов’язкових до виконання рішень, передбачених Законами. Наказ Мін’юсту про проведення камеральної перевірки в обов’язковому порядку розміщується на офіційному веб - сайті.

 

Щодо можливості державної реєстрації права оренди земельної ділянки, при наявності в Державному реєстрі речових прав зареєстрованого обтяження (арешту) на все нерухоме майно власника

   Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

   Право володіння означає юридично забезпечену власнику можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

   Право користування – це юридично закріплена можливість власника щодо використання майна та отримання від нього корисних властивостей.

   Право розпорядження – це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад продати, подарувати, передати за заповітом майно тощо).

   Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

   Отже, наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, як складової частини Державного реєстру прав, зареєстрованого обтяження (арешту) на нерухоме майно власника, у тому числі накладеного ДВС, виключає можливість передачі такого майна у користування іншим особам та, як наслідок, державної реєстрації інших речових прав на нього, крім випадків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду.

 

Отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань

   Для забезпечення зручності, економії часу та коштів Міністерством юстиції України запроваджено он-лайн сервіси для користувачів адміністративних послуг.

    Наразі фізичні та юридичні особи мають можливість отримати інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань в електронній формі, сплативши за надання зазначених послуг в он-лайн режимі.

 Скористатись такою послугою можна за допомогою порталу «Кабінет електронних сервісів» за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/loginyindex/. Переваги отримання послуг он-лайн:

  • отримання відповідної інформації в режимі он-лайн;
  • зручність, відсутність черг та економія часу;
  • можливість оплати в он-лайн режимі при подачі заяви/запиту щодо отримання витягу/інформаційної довідки;
  • кожному електронному документу присвоюється електронний номер документа, за яким в електронній системі можна віднайти оригінал документа;
  • розмір адміністративного збору за отримання інформації/відомостей в електронній формі значно менший ніж розмір адміністративного збору за отримання інформації у паперовій формі;
  • цілодобовий доступ до он-лайн сервісу.

    Черкаська обласна державна адміністрація 6498/01/01-21 від 01.10.2018

   Необхідно зазначити, що в електронній формі інформацію можливо отримати за умови ідентифікації особи (фізичної чи юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, реєстрації користувача на відповідному порталі, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації «Bank ID».

   У паперовій формі інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав) надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

   За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у розмірі:

  • 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році — 40,00 грн.) — за отримання інформації в паперовій формі;
  • 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році — 20,00 грн.) — за отримання інформації в електронній формі.

  Вищезазначена інформація надається у паперовій або електронній формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав та має однакову юридичну силу.

   Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі — Єдиний державний реєстр) в електронній формі надається у формі витягу.

   Витяг з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається за запитом заявника шляхом звернення до уповноваженого суб’єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі. Зазначений витяг надається без використання спеціальних бланків та без проставляння підпису і печатки державного реєстратора.

   За отримання витягу з Єдиного державного реєстру справляється адміністративний збір у розмірі:

  • 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році — 90,00 грн.)
  • за надання витягу в паперовій формі;
  • 75 відсотків плати від 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році — 70,00 грн.) — за надання витягу в електронній формі.

   Відомості з Єдиного державного реєстру, що надаються у паперовій або електронній формах мають однакову юридичну силу.

   Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.

 

Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи

   Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

   Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається фізичною особою спільно з членами її сім’ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства.

  Декларація про створення сімейного фермерського господарства (у разі одноосібного ведення такого господарства) складається фізичною особою самостійно в письмовій формі.

  Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа — підприємець.

    Умови договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства визначені пунктом 5 ст. 8і Закону України «Про фермерське господарство».

   Типова форма договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства затверджується центральним органом виконавчої влади, шо забезпечує формування державної аграрної політики.

 

«Відмова у державній реєстрації»

   Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) визначено підстави для відмови у державній реєстрації:

   1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

   2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

   3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

   3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;

   4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

   5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

   6) документи суперечать статуту громадського формування;

  7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

   8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

   9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

  10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

   11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

- раніше строку, встановленого цим Законом;

- щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

- в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

- щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

- щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

- щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;

- щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

- щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

- щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство;

   12) статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.

   Відповідно до ч.1 ст.34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

  При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

   Діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

 

«До уваги представників агропідприємств!»

    Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.

   У жовтні 2018 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться  10.10.2018 та 24.10.2018 об 11.00 год. За адресою: м. Черкаси,бул. Шевченка, 185, каб. № 340.

      Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 244. 

 

«Отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»

 Для забезпечення зручності, економії часу та коштів Міністерством юстиції України запроваджено он-лайн сервіси для користувачів адміністративних послуг.

  Наразі фізичні та юридичні особи мають можливість отримати  інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в електронній формі, сплативши за надання зазначених послуг в он-лайн режимі.

 Скористатись такою послугою можна за допомогою порталу «Кабінет електронних сервісів» за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/login/index/.

    Переваги отримання послуг он-лайн:

  • отримання відповідної інформації в режимі он-лайн;
  • зручність, відсутність черг та економія часу;
  • можливість оплати в он-лайн режимі при подачі заяви/запиту щодо отримання витягу/інформаційної довідки;
  • кожному електронному документу присвоюється електронний номер документа, за яким в електронній системі можна віднайти оригінал документа;
  • розмір адміністративного збору за отримання інформації/відомостей в електронній формі значно менший ніж розмір адміністративного збору за отримання інформації у паперовій формі;
  • цілодобовий доступ до он-лайн сервісу.

   Необхідно зазначити, що в електронній формі інформацію можливо отримати за умови ідентифікації особи (фізичної чи юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, реєстрації користувача на відповідному порталі, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації «Bank ID».

   У паперовій формі інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

     За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у розмірі:

        - 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 40,00 грн.) – за отримання інформації в паперовій формі;

 - 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 20,00 грн.) – за отримання інформації в електронній формі.

  Вищезазначена інформація надається у паперовій або електронній формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав та має однакову юридичну силу.

   Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) в електронній формі надається у формі витягу.

   Витяг з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається за запитом заявника шляхом звернення до уповноваженого суб’єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі. Зазначений витяг надається без використання спеціальних бланків та без проставляння підпису і печатки державного реєстратора.

        За отримання витягу з Єдиного державного реєстру справляється адміністративний збір у розмірі:

  •  0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 90,00 грн.) – за надання витягу в паперовій формі;
  • 75 відсотків плати від 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб    (у 2018 році – 70,00 грн.) – за надання витягу в електронній формі.                                                                                                                                        Відомості з Єдиного державного реєстру, що надаються у паперовій або електронній формах мають однакову юридичну силу.

           Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.

 

 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»

  Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі - Закон) внесено зміни до статті 8 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», зокрема, доповнено статтю новою частиною, якою передбачено, що органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації.
   Згідно частини 1 статті 2 Закону реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший - протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2016 до 31.12.2016), другий - протягом наступних двох років (з 01.01.2017 до 31.12.2018).
   Статтею 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що реєструючий орган визнає свідоцтво про держану реєстрацію друкованого засобу масової Інформації недійсним у разі неподання після завершення процесу реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації органами державної влади, іншими державними органами або органами місцевого самоврядування, які є їх засновниками (співзасновниками), заяви про перереєстрацію відповідних друкованих засобів масової інформації.
   На даний час 21 видання (перелік додається), засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування Черкаської області, не звернулося до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з заявою про перереєстрацію друкованих засобів масової інформації.

Перелік друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування Черкаської області

 

 

До уваги суб’єктів державної реєстрації та громадян

   Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє, що наказом Міністерства юстиції України від 29.08.2018 №2824/5 внесено зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм 

заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.

   Згідно зазначеного наказу у новій редакції викладено наступні форми заяв:

  • форма 1 «Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи»;
  • форма 2 «Заява про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа чи модельного статуту»;
  • форма 3 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;
  • форма 4 «Заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи»;
  • форма 5 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
  • форма 6 «Заява про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи»;
  • форма 8 «Заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації»;
  • форма 9 «Заява про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;
  • форма 22 «Заява про державну реєстрацію (акредитацію) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації»;
  • форма 23 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

   Відтепер у вищезазначених формах заяв обов’язково заповнюється інформація про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та відомостей про нього.

   Наказ набирає чинності 24.09.2018.

 

«Хто може бути засновником громадського об’єднання?»

   Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадські об’єднання» засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації -14 років.

   Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або ЯКІ перебувають у процесі припинення.

     Кількість засновників громадського об’єднання не може бути меншою, ніж дві особи.

   Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.

    Засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник Істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

    Під істотною участю у цьому Законі слід розуміти пряме та опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або голосів за придбаними акціями (частками) юридичної особи або незалежно від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

      Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

    Повноваження засновника громадського об’єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку.

 

«Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, як правова інформаційна система»

завантажити

 

Деякі аспекти набуття права власності на об`єкти безхазяйного нерухомого майна

   Процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Цивільним кодексом України. Так, відповідно до частини другої статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

   Згідно п. 82 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.

   У задоволенні заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна може бути відмовлено у разі, коли:

- безхазяйне майно не підлягає обліку відповідно до закону;

- із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна звернулася неналежна особа;

- у Державному реєстрі прав наявні записи про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік,

- у Державному реєстрі прав відсутні записи про припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності на таке майно (у разі, коли підставою для взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є відмова власника нерухомого майна від свого права власності).

   Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

   Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

   Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов, визначених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.

   У заяві повинно бути зазначено, яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади, основні характеристики нерухомої речі, посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.

   Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також, що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

 

До уваги громадян та суб’єктів державної реєстрації

   Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав звільняються:

  • фізичні та юридичні особи — під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
  • громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення — не менше трьох років;
  • громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
  • інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди І та II груп;
  • Національний банк України;
  • органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
  • інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

   У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону, особи, визначені пунктами 1-9 цієї частини, не звільняються від сплати адміністративного збору.

   Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.

 

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу

завантажити